"Книга Вихід показує нашу людську природу, що бореться з Творцем. У часі війни ми маємо порвати зв'язки з минулим, яке тягне нас до гріха: язичництво, комунізм, атеїзм", - над уривком 15:22-27 пропонує нам розважання о. Владислав Ігнатюк, священнослужитель Донецького екзархату УГКЦ, парафія Святого Миколая Чудотворця, м. Дніпро.
Цим уривком Бог каже нам, щоб ми йшли на пустелю, аби почути Його. У місці, де немає звичного комфорту, сучасних пристосувань до буденного життя, виходить уся правда про нас, яку Господь дає побачити на пустелі. Води з Мери (в пер. з євр. "гіркота") ізраїльтяни не могли пити. Коли ми з чимось не погоджуємось або не задоволені тим, що нам зустрічається на шляху, дуже просто почати нарікати. Але Бог дає нам пізнати, показуючи перше чудо в Кані Галілейській, як Він вміє перетворювати і робити те, що не збагнути лише людським розумом. На весіллі часто можемо почути слово "гірко" - гірка вода, що є присутньою в батьків на очах під час розставання з дочкою чи сином. Але поцілунком наречених Господь перетворює гіркоту. Гіркі води Мери в Книзі Вихід Бог також перетворює на солодкі. "І вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою" (Вих. 15:25а). Прообраз дерева бере участь в лікуванні. Перші дерева, про які ми чуємо в Старому Завіті, - це дерева в Едемському саду: "дерево життя" і "дерево пізнання добра і зла". Отець Владислав пропонує нам задуматися, чому Господь назвав дерева саме так. Можливо, Бог так полюбив нас, щоб ми довірились Йому і приймали будь-яке рішення згідно з Його авторитетом, забувши про "я сам"?
Сьогодні, 27 січня, вшановуємо пам'ять жертв Голокосту. Закликав "не допустити!" подібного знову через установлення пам'ятників та інші ініціативи для нагадування про жах трагедії та мільйони знищених у німецьких таборах людей о.Міхал Бранкевич, духовний отець Києво-Житомирської дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater".
На хвилях «Радіо Марія» отець Тарас Фітьо роздумує над тим, як досвід церковної молитви може і повинен увійти в повсякденне життя родини. Священник наголошує: сім’я не є глядачем у храмі, а живою частиною Літургії, що вчиться молитві через простоту і постійну присутність.
Ті, яких ми можемо засуджувати, мають відкриті серця на пошук Бога. Рахав - жінка блудниця, яка дозволила Богу перемінити себе та врятувати через неї народ. У продовження циклу про біблійних жінок зі Старого Завіту с.Марта Пшивара, провінційна настоятелька Сестер Служниць Святого Духа в Україні, знайомить нас із Рахав з Книги Ісуса Навина.
У катехезі на хвилях "Радіо Марія" отець Андрій Немченко, монах-францисканець, роздумує над Тижнем молитов про єдність християн, який переживає Католицька Церква. Священник говорить про екуменічну молитву як дар, що веде до духовної єдності, попри історичні поділи між християнами.
В ефірі катехези отець Віталій Козак, настоятель Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель у Бердичеві, розкриває бачення чоловіка очима Едити Штайн у межах антропологічного циклу. Йдеться про трагедію сучасного чоловіка, втечі від болю та про поклик не до сили й героїзму, а до мужності залишитися — в правді, молитві й тиші.