"Книга Вихід показує нашу людську природу, що бореться з Творцем. У часі війни ми маємо порвати зв'язки з минулим, яке тягне нас до гріха: язичництво, комунізм, атеїзм", - над уривком 15:22-27 пропонує нам розважання о. Владислав Ігнатюк, священнослужитель Донецького екзархату УГКЦ, парафія Святого Миколая Чудотворця, м. Дніпро.
Цим уривком Бог каже нам, щоб ми йшли на пустелю, аби почути Його. У місці, де немає звичного комфорту, сучасних пристосувань до буденного життя, виходить уся правда про нас, яку Господь дає побачити на пустелі. Води з Мери (в пер. з євр. "гіркота") ізраїльтяни не могли пити. Коли ми з чимось не погоджуємось або не задоволені тим, що нам зустрічається на шляху, дуже просто почати нарікати. Але Бог дає нам пізнати, показуючи перше чудо в Кані Галілейській, як Він вміє перетворювати і робити те, що не збагнути лише людським розумом. На весіллі часто можемо почути слово "гірко" - гірка вода, що є присутньою в батьків на очах під час розставання з дочкою чи сином. Але поцілунком наречених Господь перетворює гіркоту. Гіркі води Мери в Книзі Вихід Бог також перетворює на солодкі. "І вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою" (Вих. 15:25а). Прообраз дерева бере участь в лікуванні. Перші дерева, про які ми чуємо в Старому Завіті, - це дерева в Едемському саду: "дерево життя" і "дерево пізнання добра і зла". Отець Владислав пропонує нам задуматися, чому Господь назвав дерева саме так. Можливо, Бог так полюбив нас, щоб ми довірились Йому і приймали будь-яке рішення згідно з Його авторитетом, забувши про "я сам"?
Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.
Чому Ісус входить на тварині? Що означає пальмове гілля? Як людина має бути подібна до дерева та у чому вхід до Єрусалиму має схожість із першим тижнем побудови світу? Про подію, яка нагадує нам запрошення Ісуса увійти у власну душу задля очищення від смороду, говорить о.Роман Василів, настоятель парафії Святої Анни УГКЦ у м. Бориславі.
Що зробив Ісус Христос для нас, та як він тяжко терпів? До роздумів над страстями Господніми за Євангелієм від Йоана запрошує о.Вадим Варфоломеєв зі Згромадження Отців Пасіоністів, священник Кам’янець-Подільської дієцезії.
"Слідуючи думками віруючого англійського письменника Честертона у романі, нагадаємо собі про спасіння душі, за яке маємо боротися задля повної свободи, що дає почуватися нам дитиною Божою і нею реально бути", - запрошує в катехизі о.Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, наголошуючи, що віра має бути втіленою.
У цей особливий день — Великий четвер — ми згадуємо встановлення двох найважливіших таїнств: Священства та Євхаристії. Чому церква називає священника «Alter Christus» (другим Христом)? Який глибокий сенс прихований у жесті обмивання ніг, і чому навіть апостол Петро спочатку не міг цього збагнути?