"Книга Вихід показує нашу людську природу, що бореться з Творцем. У часі війни ми маємо порвати зв'язки з минулим, яке тягне нас до гріха: язичництво, комунізм, атеїзм", - над уривком 15:22-27 пропонує нам розважання о. Владислав Ігнатюк, священнослужитель Донецького екзархату УГКЦ, парафія Святого Миколая Чудотворця, м. Дніпро.
Цим уривком Бог каже нам, щоб ми йшли на пустелю, аби почути Його. У місці, де немає звичного комфорту, сучасних пристосувань до буденного життя, виходить уся правда про нас, яку Господь дає побачити на пустелі. Води з Мери (в пер. з євр. "гіркота") ізраїльтяни не могли пити. Коли ми з чимось не погоджуємось або не задоволені тим, що нам зустрічається на шляху, дуже просто почати нарікати. Але Бог дає нам пізнати, показуючи перше чудо в Кані Галілейській, як Він вміє перетворювати і робити те, що не збагнути лише людським розумом. На весіллі часто можемо почути слово "гірко" - гірка вода, що є присутньою в батьків на очах під час розставання з дочкою чи сином. Але поцілунком наречених Господь перетворює гіркоту. Гіркі води Мери в Книзі Вихід Бог також перетворює на солодкі. "І вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою" (Вих. 15:25а). Прообраз дерева бере участь в лікуванні. Перші дерева, про які ми чуємо в Старому Завіті, - це дерева в Едемському саду: "дерево життя" і "дерево пізнання добра і зла". Отець Владислав пропонує нам задуматися, чому Господь назвав дерева саме так. Можливо, Бог так полюбив нас, щоб ми довірились Йому і приймали будь-яке рішення згідно з Його авторитетом, забувши про "я сам"?
Звідки в людині прагнення щастя? Що означає мати чисте серце та бути миротворцем, коли навколо триває війна? Отець Міхал Бранкевич, духовний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує роздуми про Вісім Божих Блаженств та запрошує розпізнати, де шукаємо справжнього щастя.
У чеговій катехизі з циклу "Духовне паломництво до Святої Землі" о. Гжегож Вавжиняк розповідає про постать Самсона. Його історія описана у 13-16 розділах Книги Суддів. Він був назореєм та отримав благословіння від Бога - надзвичайну силу. Попри зовнішні знаки посвячення Богові, його серце було прив'язане до насолод та власних бажань.
"Можна використовувати гнів у єдиному випадку - коли переживаємо емоцію гніву для боротьби із ворогами нашої душі", - о.Міхал Бранкевич говорить у програмі "У ваших намірах" про гнів. Для чого Господь дає нам цю емоцію, і як бачити силу Бога та можливість вибору, коли диявол провокує.
У катехезі на «Радіо Марія» настоятель парафії в Рокитному отець Марек Рудзь та сестра Люцина роздумують про християнське покликання жити Святим Письмом. З нагоди спомину святого Єроніма вони пояснюють, чому Біблія є не просто пам'яткою літератури, а живим Словом Божим, яке має супроводжувати вірянина щодня — у молитві, вдома, у транспорті та під час випробувань війни.
Що навчає Церква про Розарій? Звідки ця молитва виникла, яке її коріння? Пояснює в катехизі отець Матеуш Годек, директор Катехитичної Школи Харківсько-Запорізької дієцезії, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград, даючи практичні поради про те, що може допомогти нам молитися, та як поглибити молитву Святого Розарію у своєму практичному духовному житті.