"Книга Вихід показує нашу людську природу, що бореться з Творцем. У часі війни ми маємо порвати зв'язки з минулим, яке тягне нас до гріха: язичництво, комунізм, атеїзм", - над уривком 15:22-27 пропонує нам розважання о. Владислав Ігнатюк, священнослужитель Донецького екзархату УГКЦ, парафія Святого Миколая Чудотворця, м. Дніпро.
Цим уривком Бог каже нам, щоб ми йшли на пустелю, аби почути Його. У місці, де немає звичного комфорту, сучасних пристосувань до буденного життя, виходить уся правда про нас, яку Господь дає побачити на пустелі. Води з Мери (в пер. з євр. "гіркота") ізраїльтяни не могли пити. Коли ми з чимось не погоджуємось або не задоволені тим, що нам зустрічається на шляху, дуже просто почати нарікати. Але Бог дає нам пізнати, показуючи перше чудо в Кані Галілейській, як Він вміє перетворювати і робити те, що не збагнути лише людським розумом. На весіллі часто можемо почути слово "гірко" - гірка вода, що є присутньою в батьків на очах під час розставання з дочкою чи сином. Але поцілунком наречених Господь перетворює гіркоту. Гіркі води Мери в Книзі Вихід Бог також перетворює на солодкі. "І вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою" (Вих. 15:25а). Прообраз дерева бере участь в лікуванні. Перші дерева, про які ми чуємо в Старому Завіті, - це дерева в Едемському саду: "дерево життя" і "дерево пізнання добра і зла". Отець Владислав пропонує нам задуматися, чому Господь назвав дерева саме так. Можливо, Бог так полюбив нас, щоб ми довірились Йому і приймали будь-яке рішення згідно з Його авторитетом, забувши про "я сам"?
У ранковій катехезі на Радіо Марія отець Олександр Кушта розкрив тему початкової повноти особистості невинної людини, спираючись на катехези святого Папи Івана Павла ІІ «Чоловіком і жінкою сотворив їх Господь». Священик пояснив, чому сором, цнотливість і сумління не є пережитками минулого, а залишаються фундаментальними елементами людської гідності сьогодні.
У новій катехезі з циклу «Антропологія святої Едити Штайн» кармеліт отець Віталій Козак роздумує про відповідальність перед історією та покликання кожного християнина не лише споглядати події, а й впливати на їхній хід. Священник наголошує: Бог діє у світі не поза людською свободою, а через неї, тож кожен наш вибір, жест і слово вплітає нитку у велике полотно історії.
Чи можна осуджувати інквізицію? Чи була це досконала і справедлива інституція? Чи вона була потрібна? До роздумів і пошуку відповідей щодо правдивого сповідування віри запрошує о. Домінік Яцков, настоятель парафії Святого Йосифа у м. Городок, Хмельницької обл.
Про відновлене місце молитви на Байковому кладовищі, встановлення хреста на каплиці та картину «Молитва», яку буде передано з України Папі Римському Франциску, говоримо у програмі з о. Павлом Вишковським, настоятелем парафії костелу святого Миколая в Києві.
Що є смерть для християнина? Про що говорить Символ нашої віри?
До пошани смерті, а також до побудови істинного християнського розуміння та ставлення до неї запрошує отець Марек Рудзь, настоятель парафій Пресвятої Трійці у смт Ставище, Успіння Пресвятої Діви Марії у смт Рокитне та Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у місті Тетіїв.