"Книга Вихід показує нашу людську природу, що бореться з Творцем. У часі війни ми маємо порвати зв'язки з минулим, яке тягне нас до гріха: язичництво, комунізм, атеїзм", - над уривком 15:22-27 пропонує нам розважання о. Владислав Ігнатюк, священнослужитель Донецького екзархату УГКЦ, парафія Святого Миколая Чудотворця, м. Дніпро.
Цим уривком Бог каже нам, щоб ми йшли на пустелю, аби почути Його. У місці, де немає звичного комфорту, сучасних пристосувань до буденного життя, виходить уся правда про нас, яку Господь дає побачити на пустелі. Води з Мери (в пер. з євр. "гіркота") ізраїльтяни не могли пити. Коли ми з чимось не погоджуємось або не задоволені тим, що нам зустрічається на шляху, дуже просто почати нарікати. Але Бог дає нам пізнати, показуючи перше чудо в Кані Галілейській, як Він вміє перетворювати і робити те, що не збагнути лише людським розумом. На весіллі часто можемо почути слово "гірко" - гірка вода, що є присутньою в батьків на очах під час розставання з дочкою чи сином. Але поцілунком наречених Господь перетворює гіркоту. Гіркі води Мери в Книзі Вихід Бог також перетворює на солодкі. "І вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою" (Вих. 15:25а). Прообраз дерева бере участь в лікуванні. Перші дерева, про які ми чуємо в Старому Завіті, - це дерева в Едемському саду: "дерево життя" і "дерево пізнання добра і зла". Отець Владислав пропонує нам задуматися, чому Господь назвав дерева саме так. Можливо, Бог так полюбив нас, щоб ми довірились Йому і приймали будь-яке рішення згідно з Його авторитетом, забувши про "я сам"?
Чи прагнення вдосконалити себе є шляхом до повноти, чи прихованою спокусою втекти від своєї людяності? У третій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак говорить про культ безсмертя, контроль над життям і ризик втрати справжньої цінності людини.
Як поєднувати звичайну працю з Божою присутністю та знаходити надію в найтемніші часи? Модератор Руху Назаретських родин, отець Станіслав Свурка, ділиться глибокими роздумами про постать святого Йосипа — «тінь» Бога на землі, першого учня в школі Діви Марії та покровителя кожного трудівника.
Чи видно в нас сьогодні учнів Христа, чи наше життя не заперечує Його? Отець Григорій Рогацький роздумує про те, як перебування з Ісусом формує нашу ідентичність і веде до справжньої дружби з Богом.
Члени Церкви запрошені до того, щоб бути місійними та активними. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» заохочує задуматися, як любов Христа допомогає кожному проголошувати Євангеліє іншим, та у який спосіб ми можемо служити місії.
У програмі "У ваших намірах" про новий фльм під назвою "Благодать" відомого італійського режисера-атеїста говоримо разом з отцем Міхалем Бранкевичем. Паоло Соррентино є нечесним журналістом, беручи актуальну тему нашого життя: вбивати чи не вбивати. Чи допомагає інтуїція людині невіруючій відповісти на підняте запитання, не порушивши закони Божі?