В недільній катехезі з сестрою Урсулею пропонуємо зупинитись і подивитись на історію нашого життя, як на історію спасіння.
Сьогоднішній день - це є запрошення Господа до кожного з нас, щоби продовжувати разом з ним історію спасіння. І запитати в Нього: "Господи, покажи мені моє місце в сучасній історії спасіння! Можливо - це маленька зернинка, але покажи її мені"
Ціль катехези - щоби кожний з нас усвідомив, що він є
покликаний брати участь в історії спасіння. Святе письмо вчить нас того,
що Господь Бог втручається в історію. Являє Себе через події в історії
людства. Наприклад, вчені вивчають матеріальну частину історії, а
Богонатхнений автор застосовує свою віру, щоби побачити те, що невидиме
для очей. І він намагається показати це невидиме для очей втручання Бога в
історію.
В історії спасіння головним героєм є Бог. Він показує нам Своє обличчя і вимагає відповіді віри.
І
коли ми говоримо, що Святе Письмо розповідає історію спасіння - дуже
важливо читати історію свого життя, як історію спасіння.
Отже, ми маємо
дивитись на життя так: я родився, тому що Господь Бог захотів, щоб я родився. І
це план спасіння і щасливого життя. Все, що Господь нам дає: сім'ю,
дітей, людей, події в житті, наша особисту молитву, читання Святого Письма - історія нашого спасіння.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.