Що сталося? Велика тиша запанувала на землі: велика на ній тиша і велика пустота. Тиша велика, бо Цар заснув. Земля стривожена і мовчить, бо Бог заснув у людському тілі і обудив тих, котрі спали віками. Бог помер у плоті і потряс Відхланню. Йде, щоб знайти першу людину, як загублену вівцю.
Прагне прийти до тих, хто сидить у темряві і тіні смерті; аби визволити від болів невільника Адама, а разом з ним невільницю Єву, йде Він, котрий є їхнім Богом і сином Єви. Прийшов, отже, до них Господь, тримаючи у руці переможну зброю хреста. Побачивши Його прабатько Адам, затамувавши подих від здивування, вдарив себе у груди і заволав до всіх: «Господь мій з усіма нами!» І відповів Христос Адамові: «І з духом твоїм!» І, схопивши його за руку, Він підняв його, кажучи: «Встань, ти, котрий спиш, і воскресни з мертвих, – і Христос освітить тебе! Ось Я, твій Бог, котрий для тебе став твоїм сином. Ось тепер Я кажу тобі та всім, які будуть твоїми синами, і Моєю владою наказую всім, які перебували в оковах: Вийдіть! А тим, які знаходяться у темряві, кажу: Нехай засяє вам світло! Тим, які поснули, наказую: Встаньте! Тобі, Адаме, наказую: Прокинься ти, котрий спиш! Не для того Я тебе створив, щоб ти був закований у Відхлані. Встань із мертвих, адже Я – життя померлих. Встань ти, котрий є ділом Моїх рук. Встань ти, котрий є Моїм образом, створеним на Мою подобу. Встань, ходімо звідси! Адже ти – в Мені, а Я – в тобі, як єдина і неподільна особа. Для тебе Я, твій Бог, став твоїм сином. Для тебе Я, Господь, прийняв вигляд слуги. Для тебе Я, котрий перебуваю над небесами, прийшов на землю і зійшов в її глибини. Для тебе, людини, я став безсилою людиною, але вільною серед померлих. Для тебе, котрий покинув райський сад, Я в оливковому саду був виданий юдеям і в саду розіп’ятий. Споглянь на Моє обличчя, опльоване з огляду на тебе, щоб Я міг повернути тобі духа, якого одного разу я дихнув в тебе. Побач на Моєму обличчі сліди ударів, які Я прийняв, щоб на твоєму спотвореному обличчі повернути Мій образ. Споглянь на Мою спину, яка була виставлена на бичування, яке Я переніс, щоб з твоїх плеч зняти тягар твоїх гріхів. Оглянь добре Мої руки так міцно прибиті до дерева за тебе, котрий колись підступно простягнув свою руку до дерева. Сном смерті Я заснув на хресті і спис прошив Мій бік за тебе, котрий заснув в раю, і з твого боку ти видав Єву, а ця Моя рана зцілила твою рану. Сон Моєї смерті випровадить тебе зі сну Відхлані. Удар, завданий Мені списом, потрощив спис, спрямований проти тебе. Встань, ходімо звідси! Колись ворог вивів тебе з райської землі, Я же приведу тебе вже не до раю, а на небесний трон. Тобі заборонено доступ до дерева, яке є образом життя, але Я, котрий є життям, віддаюсь тобі. Я наказав Ангелам, щоб вони стерегли тебе так, як слуги, а тепер Я вчиню так, що Херувими віддадуть тобі честь, яка належить Богові. Готовий вже херувимський трон, готові чекають слуги, вже побудовано весільну залу, виставлена їжа, готове вічне помешкання і оздоблені кімнати, відкриті скарби вічних благ, і Небесне Царство, приготовлене від заснування світу, вже відкрите».
Того часу Ісус, побачивши навколо себе багато народу, наказав учням відплисти на другий бік. Підійшов один книжник і сказав Йому: «Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов». Ісус же йому каже: «Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити». А інший з Його учнів сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька». Та Ісус каже йому: «Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців».
Катастрофи, війни, голод і фальшиві пророки — усе це Святе Писання подає як знаки, що супроводжуватимуть кінець світу.
У своїй катехезі отець Олексій Самсонов пояснює значення цих знаків і наголошує: у всіх цих подіях слід бачити не лише загрозу, а насамперед заклик до особистого навернення.
Того часу Ісус розповів фарисеям і книжникам ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи, і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: “Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася”. Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння».
Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією. У відповідь його мати сказала: «Не так, а буде він названий Йоаном!»
У той час Ісус сказав своїм учням: «Не судіть, щоб і вас не судили, бо яким судом судите, таким будуть судити і вас; і якою мірою міряєте, такою буде відміряно і вам. Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Або, як скажеш своєму братові: Дозволь я вийму скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, спочатку вийми колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».