Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?»
Той у відповідь сказав: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це — і житимеш!» А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближнім?» У відповідь Ісус промовив: «Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув. А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?» Він відповів: «Того, хто змилосердився над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само».
Катехеза о. Олексія Самсонова про Понтія Пилата — римського намісника Юдеї, який відіграв ключову роль у засудженні Ісуса Христа. У своїй розповіді отець Олексій окреслив історичну постать Пилата: його характер, жорстокість, нерішучість та політичні мотиви. Особливу увагу було приділено причинам, чому Пилат, попри власні сумніви, таки передав Ісуса на розп’яття — через страх перед юдейським натовпом і бажання зберегти власну владу. Також отець розповів про різні версії смерті Понтія Пилата та згадки про нього в християнському Переданні.
Того часу промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: «Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді ви — Мої учні, і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить». Вони відповіли Йому: «Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками!
Того часу Ісус сказав фарисеям: «Я йду, і ви будете шукати Мене, і у вашому гріху помрете! Куди Я іду, туди ви не можете піти». Тож юдеї говорили: «Чи не вб’є Він сам себе, бо каже: “Куди Я іду, туди ви не можете піти”?» А Він говорив їм: «Ви — від низів, Я — з висот; ви від цього світу, Я не від цього світу.
Того часу Ісус промовляв до фарисеїв, кажучи: «Я є світло для світу! Хто йде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». Однак фарисеї Йому сказали: «Ти свідчиш про самого себе; Твоє свідчення не є правдивим». У відповідь Ісус сказав їм: «Якщо Я і свідчу про самого себе, Моє свідчення є правдивим, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. Ви по-тілесному судите, — Я ж не суджу нікого.
Отець Олексій Самсонов розповідає про "Правила бою" за якими живуть військові та які допомагають зрозуміти військовослужбовців після повернення з фронту. Війна залишає глибокий слід у свідомості. Люди, які повертаються з бойових дій, живуть за своїми правилами — правилами виживання. Їхня поведінка може здаватися незрозумілою, але саме ці внутрішні установки допомогли їм залишитися живими. Щоб підтримати військового, важливо знати ці правила і ставитися до них з розумінням.