Того часу, коли Ісус наблизився і побачив місто Єрусалим, то заплакав над ним, кажучи: «Якби ти зрозуміло у цей день, що потрібне для твого миру! Тепер же це сховано від очей твоїх. Адже прийдуть на тебе дні, – і твої вороги оточать тебе загородою, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль, повалять на землю тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин».
Часто навіть у несвідомий спосіб ми можемо самі стати перешкодою Богу у передачі Його любові іншому. Якого принципу маємо дотримуватись, щоб давати свідчення про Бога? Чи кожен може бути активним діючим "посланником" та як можливо тихо свідчити про присутність Бога у власному житті, говоримо у програмі "У ваших намірах" разом з отцем Міхалем Бранкевичем.
Того часу, увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, – він був начальником митників і був багатий, – прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, бо Він там мав проходити.
Сталося, коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому сповістили, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давида, помилуй мене!»
Отець Андрій Немченко розповідає про те, коли вперше почув про Радіо Марія та про свій подальший шлях на ньому.