Слово на кожен день
Молитовна лінія
Розарій
У ваших намірах
Житія святих
Катехиза
Ангел Господній
Хресна Дорога
Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Дитяча катехиза
Катехиза
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Молитовна лінія
На
собі Григоренко відчув, що таке комуністична система доносів. Якось на світанку
він несподівано прокинувся і встиг
зупинити в дверях свою першу дружину Марію: вона бігла в НКВД на Луб’янку, щоб
донести на чоловіка, який,
мовляв, отримав зашифрованого листа... А той лист надійшов від старшого брата
Івана...
Це
було, так би мовити, громадянське прозрівання. І
було прозрівання – чи, іншими словами, дозрівання, – релігійне. Воно посилилось
у часі війни. Григоренко командував дивізією. Навесні 1945 року цю його дивізію перекидали через
Високі Татри на новий напрям. У горах ще білів сніг. На перевалі Григоренко вийшов з машини – і, пише він,
“дослівно остовпів, замилуваний незвичайною, небесною, як кажуть, красою. Це було рано-вранці. Сонце ще було десь
там за горами, але його промені пробились сюди й освітили якимось чарівним
світлом високі стрункі сосни, гірські скелі, сніг, нашу дорогу, що звивалася
схилами, військові вози, які неначе застигли на дорозі, і над усім цим –
велетенське, блакитне, золотаве небо”.
“Я
стояв, дивився, – продовжує Григоренко, – і думка моя – яскрава й чітка –
пронизала мій мозок: та хіба можна повірити в те, що така краса з’явилася
внаслідок випадкового збігу обставин; повірити в те, що творець усього сущого –
випадок! З’явившись, ця думка вже не покидала мене. Спостерігаючи бурхливе чи
спокійне, лагідне море, споглядаючи зоряне небо чи безмежні простори полів, я
думав: і це також випадковість? І те, що я народився, ходжу, думаю, страждаю –
так само випадковість? То для чого я тоді
існую?”.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розповідає про традицію днів духовної віднови, які зазвичай відзначають у перший четвер, п’ятницю та суботу кожного місяця. Ця практика пов’язана з особливим вшануванням Євхаристії, Пресвятого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії. Водночас священник наголошує, що зовнішні форми не мають стати порожнім ритуалом. Отець Андрій застерігає: важливо не лише дотримуватись умов, але й не втратити головного - глибини особистої віри. «Головна умова духовних практик - це любити молитву і Таїнства», – підкреслює він.
Тереза Гажійова зі спільноти «Світло Марії» у Меджуґор’є взяла участь у програмі Радіо Марія, присвяченій 44-й річниці об’явлень Діви Марії, яку нещодавно відзначали в Меджуґор’є.
На цій події були численні українські паломники, а очолив прощу єпископ Ян Собіло.
Тереза наголосила, що ці 44 роки — це час благодаті і надії. Вона прокоментувала останні три послання Богородиці, які були скеровані світу в один день, і заохотила українців не втрачати завзяття у молитві й вірі, що Бог вислухає наші прохання і завершить війну, як це вже було свого часу на Балканах, зокрема в Меджуґор’є, де об’явлення тривають і досі.
Літо — це «гаряча» пора паломництв до відпустових місць.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко ділиться роздумами про традицію паломництв.
Священник зауважує, що першим паломником в історії людства можна вважати Авраама — адже саме він, почувши голос Бога, вирушив у незнане, довірившись повністю Його Провидінню.
Отець Андрій також розмірковує над значенням слів «паломник» і «прочанин», підкреслюючи духовний зміст цих понять.
Маючи багаторічний досвід участі в піших прощах — до Бердичева, Чечельника та інших санктуаріїв — отець Андрій переконаний: хоча б раз у житті варто пройти пішки цей шлях. Бо паломництво — це не лише подорож у просторі, а насамперед шлях віри, довіри та особистої зустрічі з Богом.
У програмі “Захристія” — сестра Марія Слєпченко з ордену сестер редемптористок кляузурових (затворницьких).
Ця гілка редемптористок в Україні існує лише дев’ять років, і наразі це єдиний монастир редемптористської духовності із затворницьким способом життя.
Під час програми ви дізнаєтеся про шлях реалізації мрії сестри Марії. Як розповідає настоятелька, на початку мало хто вірив, що така спільнота постане в Україні.
Проте одна розмова з монахом-єзуїтом стала вирішальною і зрушила справу з мертвої точки.
Сьогодні сестри мешкають у Львові, будують монастир і з надією дивляться в майбутнє.