"Ісус знає твоє ім'я, твою історію, твої гріхи і не боїться довіритись тобі" - коментар Євангелія дня

Того часу посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім’я якому Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія. І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою». Вона стривожилася на це слово і роздумувала, що ж це за привітання таке.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! — увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, який на небесах. Отже, кожний, хто слухає ці Мої слова та виконує їх, буде подібний до чоловіка розумного, який збудував свій дім на скелі; і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, й обрушилися на той дім, та він не впав, бо був заснований на скелі. А кожний, хто слухає ці Мої слова, та не виконує їх, буде подібний до чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску; і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри й обрушилися на той дім, і він упав; і великим було падіння його».

Того часу Ісус прийшов до Галілейського моря і, піднявшись на гору, сів там. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїля.

Тієї години Ісус звеселився у Святому Духові і сказав: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, бо втаїв Ти це від мудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Отче, бо таким було уподобання в Тебе. Усе передане Мені Моїм Отцем; і ніхто не знає, хто Син, один тільки Отець; і хто Отець, — один тільки Син, — і кому тільки Син захоче відкрити». Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: «Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. Кажу вам, що багато пророків і царів бажали побачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули».

Того часу, коли Ісус увійшов в Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його і промовляючи: «Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться». Ісус йому каже: «Я піду й оздоровлю його».