Живі обітниці та світло мучеництва: розмова про служіння, адорацію та віру під час війни

Складання перших чернечих обітів — чистоти, убогості та послуху — є кроком цілковитої посвяти своєму покликанню й прагненням у повноті наслідувати Ісуса Христа. Клерик Сергій Барнич із Згромадження Священників Найсвятішого Серця Ісуса (серцян) склав свої перші шлюби 5 вересня в португальському місті Авейру разом із братами з Бразилії та Хорватії. Зараз він продовжує здобувати теологічну освіту в Болоньї, зодягнувшись у чернечий габіт із трьома вузлами на кордоні та носячи особливий серцанський хрест із пробитим серцем, що символізує жертовну любов і спустошення себе заради ближніх. 

Важливою подією для монашої родини стала беатифікація трьох мучеників у Болоньї, серед яких був і серцянин отець Мартіно Капеллі, розстріляний нацистами восени 1944 року. Отримавши застереження про небезпеку, отець Мартіно свідомо залишився з цивільними мешканцями та пораненими в зоні бойових дій, щоб уділяти сакраменти, підтримувати потребуючих та нести їм Христовий мир. Його мученицька смерть і благословення своїх страчувальників у останні хвилини життя є вражаючим свідченням перемоги любові над ненавистю, що глибоко перегукується із сучасними випробуваннями й трагедіями війни в Україні. 

У часи війни та самотності особливої сили набуває євхаристійна адорація — молитва реальної присутності Бога, яка дарує духовний відпочинок і зцілення людським серцям. Як наголошує клерик Сергій, перебування перед Євхаристією спонукає кожного вірянина ставати «живим сховищем» Христової любові та віддано служити тим, хто поруч. Заступництво нового блаженного Мартіно Капеллі надихає молитися за справедливий мир в Україні, повернення всіх військовополонених і викрадених дітей, навернення сердець та нові покликання до богопосвяченого життя.