Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.
Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять! Йому було б краще почепити собі довкола шиї жорновний камінь і бути вкинутим в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих. Зважайте на себе!
Коли згрішить твій брат, – докори йому, а коли покається, – прости йому. І якщо сім раз на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться до тебе, кажучи: „Каюся!” – прости йому».
І сказали апостоли Господу: «Додай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоковниці: „Будь вирваною з корінням і стань посадженою в морі!” – то послухала б вас».
Отець Петро Франків розмірковує над відомим висловом Фрідріха Ніцше — «Бог помер». Разом досліджуємо, що стоїть за цими словами, чому вони хвилюють людей і як сучасна віра допомагає не потрапити в пастку безнадії.
Здавалося б, це лише статистика — жінки живуть довше за чоловіків. Але чи може в цій різниці ховатися щось більше, ніж біологія? Чи не є це частиною Божого задуму, у якому жінці даровано особливу місію — берегти життя, вірність і час?
Отець Кшиштоф Пельц пропонує глибоке розмірковування на тему молитви Розарію. Чому важливо багаторазово молитися одними й тими ж молитвами? Чи не здається це іноді повторенням? Однак саме через повторення ми входимо в глибший зв’язок із Богом та Дівою Марією, медитуючи над євангельськими та біблійними істинами. Молитва Розарію – це не просто механічне повторення слів, але можливість поглибити свою віру, розважати над життям Христа і переживати духовне єднання з Марією, Матір’ю нашою. Відповіді на ці питання та глибокі духовні роздуми чекають на вас у новій катехезі о. Кшиштофа.