Ісус розказав притчу, тому що був близько Єрусалиму, і вони думали, що царство Боже негайно має з’явитись.
Отож, він мовив: «Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.
Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: „Промишляйте ними, поки я повернуся”.
Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: „Не хочемо, щоб отой царював над нами!”
І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.
Перший прийшов і каже: „Пане, міна твоя придбала інших десять. Гаразд, добрий слуго, – сказав пан, – тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами”.
І прийшов другий і каже: „Пане, міна твоя, принесла п’ять мін”. Він сказав і цьому: „Ти теж будь над п’ятьма містами”.
Прийшов ще інший й каже: „Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці, бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв”.
А пан до нього й каже: „З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв. Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками”.
І він сказав тим, що там стояли: „Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.
„Пане! – сказали йому, – він має вже десять!”
Кажу вам: „Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має. А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене”».
Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму. (Лука 19,11-28)
Того часу Ісус пішов до міста, яке зветься Наїн, і разом з Ним пішли Його учні та численний натовп. Коли ж Він наблизився до міської брами, то ось виносили мертвого — єдиного сина у матері, яка була вдовою; був з нею багатолюдний натовп з міста. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач!»
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Як можеш казати братові своєму: “Брате, дозволь я вийму скалку, яка в твоєму оці!” — а сам не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку, яка в оці твого брата».
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які зневажають вас. Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й хітона. Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся. І як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть і ви їм так само.
Катехеза о. Олексія Самсонова про віру з циклу "Катехизм Католицької Церкви". Прагнення Бога, вписане в серці людини, бо людина створена Богом і для Бога; Бог не перестає притягати до Себе людину, і лише в Бозі людина знайде правду і щастя, що їх вона безперервно шукає.