Ангел Господній
Пісня Перемоги
Трансляція Літургії з Гарнізонного храму свв. апостолів Петра і Павла м.Львів
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Джузеппе Москатті народився у 1880 році в Беневенто, Італія. У 1903 році здобув медичну освіту. Він був безкорисливим і ніколи не брав грошей від пацієнтів. Усім, кого Бог ставив на його шляху, він служив із повною відданістю, незалежно від того, чи була це знатна людина, чи бідняк.
Коли Москатті спілкувався з пацієнтами, найперше йшлося про душу. Бог наділив Джузеппе даром знання: дивлячись на людину перед собою, він міг із точністю сказати: «Ти ще не приступив до Першого Причастя» або «Ти живеш із чоловіком у гріху, повертайся до Бога». Він не розділяв духовного й фізичного життя, а завжди дбав про духовне добро пацієнтів.
«У того, хто приймає Причастя щоранку, нескінченний запас енергії», — вважав Джузеппе Москатті. Будучи лікарем, він завжди засвідчував власну єдність з Ісусом Христом і говорив іншим про потребу єднання з Христом.
На початку XX століття багато науковців відходили від Церкви, відокремлюючи науку від духовності. Джузеппе, живучи в той час, ніколи не полишав стосунків з Ісусом і говорив: «Якщо ми творимо діла милосердя, це вже дає нам право проголошувати Ісуса Христа».
Він не боявся визнавати свою віру навіть серед тих, хто висміював його успіхи: «Що мені до інших? Я турбуюся про те, щоб догодити Богові».
Хворі знали, що для того, щоб лікуватися в Москатті, необхідно приступити до Таїнств. Одного разу пацієнт навіть отримав офіційний рецепт: «Лікуватися Євхаристією щоденно протягом місяця».
Бог допускає хворобу, щоб вказати на гріх. Тому для Москатті в лікуванні на першому місці було повернення до Господа.
Святий Йоан Павло II, канонізуючи Джузеппе Москатті, закликав кожного замислитися над сенсом власного християнського покликання.
«Бути християнином — це не формальність. Ми не є клубом особливих людей, які вважають себе кращими за інших. Ми є живою Церквою, Тілом Ісуса Христа. Уся Церква покликана бути святою», — зауважує отець Андрій і запрошує до роздумів про власне життя.