"Нова людина - та людина, яка весь час формується Духом Святим на образ Божий - образ Ісуса Христа", - роздумуємо "хто я є", в катехизі разом з братом Леонідом Міхальцем, що належить до Ордену Братів Менших Капуцинів, парафія Пресвятого Серця Ісуса, м. Красилів Хмельницької області.
Проповідуючи Слово Боже, ми прославляємо Бога. Залежно від того, наскільки відкрито ми відповідаємо на Слово, яке Господь приготував, настільки Дух Святий робить кожного з нас подібними до Ісуса Христа. В Посланнях можна почути, як апостол Павло говорить про людину тілесну і людину духовну: стара людина і нова людина. Адам, який піддався спокусі гріха і зірвав яблуко з Євою, відкинувши при цьому Божу любов, визнається старою людиною. За умови увірування в Ісуса Христа, людина може пізнати нове існування і стати новою людиною. "Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої" (Рим. 3:23). При народженні людині передається первородний гріх, вчинений Адамом і Євою, як описано в Старому Завіті. "Нам потрібно побачити не тільки наслідок гріха, але й корінь", - цитує брат Леонід одного дослідника монашої духовності. Бути старою людиною - це не тільки помітити поганий вчинок, але й побачити свій стан, в якому знаходжуся. Мій стан - це стан людини, яка має зіпсовану природу. Важливо визнати, зізнатися собі в правді, навіть якщо вона є болючою, що я є грішником. Коли людина починає вірити в Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя - це є чудо, яке дає їй вихід з гріховної природи. Ісус є дорогою, істинною і життям. Під час участі у Святих Таїнствах християнин помирає для старої людини та воскресає як нова людина, переходить від старого Адама до нового Адама, яким є Ісус Христос. Нова людина - та людина, яка весь час формується Духом Святим на образ Божий - образ Ісуса Христа.
Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
Завершуючи цикл катехез про видатних британських католиків, отець Віталій Храбатин у студії Радіо Марія розкриває постать Святого Франциска Асизького через бачення легендарного письменника Г. К. Честертона. Дізнайтеся, чому справжній образ Франциска — це не лише «пташки та квіточки», як віднайти світло у власній темряві та чому бути католиком означає почати думати по-справжньому.
У катехезі на Радіо Марія сестра Наталія Гальцова розкриває духовний зміст свята Преображення Господнього, пояснюючи, чому саме Петро, Яків та Іван стали свідками цієї виняткової події. Також монахиня говорить про символіку гори Тавор, традицію освячення першоплодів, фаворське світло та називає Преображення «малою теофанією» — малим Богоявленням.
Чому Бог так часто повторює людині: «Не бійся, бо Я з тобою», і як страх стає найефективнішим інструментом маніпуляції в сучасному світі? У 22-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак пояснює, чому апостол Петро почав тонути не через бурю, а через страх, і проводить паралелі з романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці».
Відчуваєш, що життєві шторми паралізують волю? Страх перед війною, хворобами та невідомістю — це хвилі, які можна подолати лише поглядом у небо! Про те, як віра робить людину «легшою за воду» і дає силу йти назустріч Христу навіть посеред найбільшого розпачу, говорить о. Роман Василів, настоятель храму Святої Анни у місті Борислав Львівської області.