Людина духовна як нове творіння

Проповідуючи Слово Боже, ми прославляємо Бога. Залежно від того, наскільки відкрито ми відповідаємо на Слово, яке Господь приготував, настільки Дух Святий робить кожного з нас подібними до Ісуса Христа. В Посланнях можна почути, як апостол Павло говорить про людину тілесну і людину духовну: стара людина і нова людина. Адам, який піддався спокусі гріха і зірвав яблуко з Євою, відкинувши при цьому Божу любов, визнається старою людиною. За умови увірування в Ісуса Христа, людина може пізнати нове існування і стати новою людиною. "Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої" (Рим. 3:23). При народженні людині передається первородний гріх, вчинений Адамом і Євою, як описано в Старому Завіті. "Нам потрібно побачити не тільки наслідок гріха, але й корінь", - цитує брат Леонід одного дослідника монашої духовності. Бути старою людиною - це не тільки помітити поганий вчинок, але й побачити свій стан, в якому знаходжуся. Мій стан - це стан людини, яка має зіпсовану природу. Важливо визнати, зізнатися собі в правді, навіть якщо вона є болючою, що я є грішником. Коли людина починає вірити в Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя - це є чудо, яке дає їй вихід з гріховної природи. Ісус є дорогою, істинною і життям. Під час участі у Святих Таїнствах християнин помирає для старої людини та воскресає як нова людина, переходить від старого Адама до нового Адама, яким є Ісус Христос. Нова людина - та людина, яка весь час формується Духом Святим на образ Божий - образ Ісуса Христа.