Через Пресвятую Діву Марію ми отримуємо близькість до Бога, яка є нам потрібною, щоб шукати джерело нашої надії та любові. Культ Марії допомагає нам відчувати любов до нас Пресвятої Діви Марії, яка сама була переповнена любов'ю до Бога і ближнього. Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», пояснює чим особливий культ Діви Марії та Її образ в Церкві.
Діва Марія вибрана бути Матір'ю Бога, тому їй належить слава, прославлення і пошана. Вона була людиною як кожен з нас, але була вбережена від первородного гріха - Непорочно зачатая. Марія віддає своє тіло задля народження у ньому Спасителя світу. Вона стала першою, хто зміг з'єднатися з Господом Богом душею і тілом через Внебовзяття.
Lumen Gentium (лат. Світло народам) — Догматична конституція II Ватиканського собору Католицької церкви у 60 главі зазначає: "Материнська любов Марії ніяк не зменшує унікального посередництва Христа, а навпаки показує Його силу, бо весь спасенний вплив благословенної Діви випливає з надміру заслуг Христа, спирається на Його посередництво, від Нього залежить і з нього черпає силу".
Магніфікат - гімн, який Марія виголошує, пізнаючи Ісуса в собі. Діва Марія не може бути поставлена поряд на одному рівні з Ісусом Христом, але може збуджувати співпрацю задля спасіння через джерело, яким є сам Христос. Вона не сумнівається у тому, що Ісус хоче добра і спасіння для кожного, тому вона використовує це на благо людини і Церкви. Це сприяє виникненню культу Марії. Пресвятій Діві Слушно віддаємо особливу шану. Папа Римський святий Павло VI говорить: "Благословенна Діва вшановується як Богоматір, вірні віддаються за її заступництво, моляться до Неї у небезпеках і потребах. Це культ відрізняється від поклоніння Отцеві і Синові, і Духові. Водночас, також і сприяє: культ Марії виражається у Літургійних святах, присвячених Божій Матері, Богородичній молитві Вервиці, яка є підсумком цілого Євангелія".
Через Пресвятую Діву Марію ми отримуємо близькість до Бога, яка є нам потрібною, щоб шукати джерело нашої надії та любові. Культ Марії допомагає нам відчувати любов Пресвятої Діви Марії до нас, яка сама була переповнена любов'ю до Бога і ближнього. "Але мати його мовила до слуг: Що лиш скаже вам, - робіть." (Йн.2:5) Марія звертає нашу увагу на Євангелію, благую звістку, щоб вона не перестала звучати у дійсності людства. Через Розарій ми просимо Марію про захист перед дияволом. Діва Марія є посередницею між Богом, Сином і Духом Святом, використовуючи благодать, що була дана їй від непорочного зачаття. Марія усе, що робила в своєму житті, усе виконувала лише задля більшої прослави Бога. Так вона вчить жити, та готує і нас прийняти дійсніть, в якій є спасіння.
Ця катехиза єпископа Віталія Скомаровського пропонує глибокий погляд на духовні виклики війни в Україні. Замість пошуку простих відповідей на питання про причини страждань, владика розкриває справжню природу патріотизму та сили молитви, яка діє через віру та любов, а не через зовнішні форми чи «магічні» ритуали. Єпископ пояснює концепцію держави як «спільного дому» та наголошує на важливості подолання радянської ментальної спадщини через активне громадянське служіння та повагу до права.
А для чого ти використовуєш свій язик? Чи дозволяють твої слова не ранити та не руйнувати іншого? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» поділився в програмі "У ваших намірах", для чого Бог дав нам язик, застерігаючи бути обережним у виказуванні власних слів як емоційну реакцію у відповідь на почуті слова іншого.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.
Людина не може перебувати в спокої й мирі, якщо її добра воля далека від Бога. Як досягти стійкого миру, який Господь хоче нам дарувати, і для чого нам дана добра воля, розповідає в катехизі за книгою Жака Філіпа брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви в м. Києві.
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.