Отець Олександр Кушта розпочинає цикл катехиз "Теологія тіла в навчанні святого Папи Йоана Павла ІІ". Програма присвячена єдності та нерозривності шлюбу.
«Теологія тіла» – це загальна назва промов святого Папи Йоана Павла ІІ, присвячених темі переживання краси християнства у всій його повноті чоловіками і жінками у сучасному світі.
Інститут сімʼї був встановлений від самого початку існування людини. Будучи створеною на образ і подобу Божу людина у своїй повноті відкривається у таємниці поєднання жіночої та чоловічої половини.
Учасники синоду єпископів у 1980 році роздумували над питанням: як можна допомогти сучасній сім'ї у нових викликах сьогодення, відчуваючи особливу відповідальність щодо тієї ролі, яку Христос відводить шлюбу та християнській сім'ї? Плодом цієї зустрічі стала Декларація прав родини, яку можна було представити зацікавленим організаціям і владі. Цей документ не є богословською лекцією з догматики, або нормами моралі шлюбу та сім'ї, або кодексом поведінки призначеним для зацікавлених осіб або інститутів.
В Декларації прав родини стверджується, що людські права розглядаються як права особистості, які в основі мають соціальне значення і мають своє вираження у родині.
Сім'я ґрунтується на шлюбі - глибокому, взаємодоповнюваному зв'язку чоловіка і жінки, основою якого є нерозривність подружнього союзу, укладеного добровільно і публічно, а також відкритого на життя.
Шлюб є природним інститутом, саме йому належить місія передачі життя.
Сім'я - природний союз, первинний, по відношенню до держави або до будь-якої іншої спільноти, володіє своїми власними невід'ємними правами. Будучи чимось більшим аніж звичайною правовою, громадською чи економічною одиницею являє собою громаду любові та солідарності, єдину, з погляду вчення і передавання цінностей: культурних, етичних, соціальних, духовних і релігійних. Також це місце зустрічі різних поколінь, які допомагають одне одному в осягненні життєвої мудрості та в узгодженні прав окремої особистості з вимогами суспільного життя.
Сім'я і суспільство з'єднані одне з одним живим, органічним зв'язком, вони взаємодоповнюють один одного у функціях захисту і розвитку блага всіх людей і кожної окремої людини.
Досвід різних культур доводить необхідність визнання і захисту інституту сім'ї суспільством. Держава, суспільство і міжнародні організації покликані робити все можливе для забезпечення політичної, економічної, громадської і духовної підтримки і зміцнення сім'ї, щоб вона могла виконувати свої специфічні завдання.
Отець Олександр Кушта
Запрошуємо вас до прослуховування катехези з циклу про вісім блаженств. Разом із духовним отцем Вищої духовної семінарії у Ворзелі Григорієм Расолленком ми зануримося в роздуми над словами Христа: «Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені».
Чи кожен смуток є корисним? Чому святі плакали через дрібниці, які нам здаються неважливими? І як відрізнити «світський смуток», що веде до смерті, від «Божого смутку», що дарує життя? Дізнайтеся, як перетворити свій біль на зустріч із Богом.
Мандруємо роздумами про те, як Ангели супроводжують нас у Різдвяному періоді разом із с.Юлією Заводовською зі Згромадження Сестер від Ангелів у м.Вінниця.
У ранковій катехезі на хвилях Радіо Марія монах-францисканець отець Андрій Немченко роздумує над силою материнської молитви, яка здатна рятувати від смерті, повертати до життя й випрошувати неймовірні благодаті. Священник ділиться живими свідченнями молитви матерів за синів на війні та за хворих дітей, не оминаючи й теми кризи, яку може переживати навіть ця свята молитва.
Про Святого Франциска і святкування Різдва в Греччо виголосив катехизу брат-капуцин о.Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м.Києві. Священник наголошує: історія, що колись трапилась зі святим у маленькому містечку Італії, сьогодні дає нам чудову можливість "оживити" події і обставини народження Ісуса Христа.
На хвилях Радіо Марія прозвучала катехеза з отцем Віталієм Козаком, присвячена темі «Жіноча душа у світлі антропології святої Едити Штайн». Це роздуми не про те, що жінка має робити, а про те, ким вона є у Божому задумі, про її здатність приймати життя, відчувати фальш і біль ще до того, як вони стають видимими.