" Чи можу я сказати "ні" Богу? Чи варто казати Богу "ні"?", - о.Кшиштоф Бузіковський

Від молитви залежить наше життя. Сатана один раз сказав Богу "ні", і це стало навічно, він не може забрати свою відповідь назад. Чим відрізняється моє людське "ні" від ставлення Бога до мене?
Бога не лякає наша негативна відповідь. Після гріху Господь не відкидає людину, а навпаки дає пізнати велике Милосердя, приймає з усіма недосконалостями, сліпотою і самообманом "я знаю краще". Бог не залишає грішника на самоті, Він дає час подумати і прийти до істинно кращого. Допомогти відвернутися від мого "ні" і сказати Богу "так" може не завжди бути зрозумілим по-людськи, але завжди добрим для мене. 

Про терпеливість Бога до нас дізнаємося з Книги пророка Йони, де Йона напочатку сказав Богу "ні". Втікаючи від своєї місії, пророк потрапляє у бурю. Бог рятує Йону і таким чином дає пізнати Боже Милосердя. Йона розпізнає волю Господа, але виконує не одразу, він все будував на справедливості, яка показувала, що тільки вибраному народу Бог має уділяти благодать. Пророк Йона любив справедливість Бога, але не дивився на Його Милосердя. Щоб воля Божа дійшла до усвідомлення в серці, потрібна довга дорога.
Через пророка Господь говорить з нами і вчить Божому Милосердю. Інколи людина не визнає посередників, однак Бог промовляє через інших людей. Коли ми уміємо слухати, приходить внутрішня розмова. Коли ми молимось, ми зустрічаємось із Божою мудрістю. Великою помилкою є уявлення про те, що я вже все знаю і мені не потрібно вчитися. Бог хоче вчити нас на прикладі історії пророка Йони.
Коли Син Божий, найбільший пророк, приходить на землю, Він сам прирівнює себе до пророка Йони, адже проповіді Йони згодом навертали міста, переконуючи язичників до навернення. Нашими пророками сьогодні можуть бути віруючі батьки, священники, катехити, богопосвячені особи. Іноді це є людина, яку Бог ставить нам на шляху, і ми маємо розпізнати у ній пророка, щоб слухати. Як я відношуся до людей, яких не розумію чи не хочу слухати?