Розглядаючи ІІІ частину книги святого Йоана від Хреста
"Сходження на гору Кармель", священник з Ордену Босих Братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель
(Босих Кармелітів) говорив про роль пам'яті в часі молитви.
"Не звільнивши пам'яті від усіх без винятку форм (відчуття та сприйняття світу) - злуки з Богом сягнути годі. Адже така єдність з Господом можлива тільки тоді, коли пам'ять позбудеться усього, що не є Богом, - цитує отець Віталій святого Йоана від Хреста.
Залежно від нашого бажання, якщо ми хочемо будувати з Господом єдність, то Він очікує від нас чисту душу, так би мовити "tabula rasa" (у перекладі - чиста дошка), де Творець буде писати новий досвід, нову реальність, нові перспективи. На жаль, сатана уміє впливати на нашу пам'ять.
Коли людина приходить на зустріч з Богом, довіряючи Йому повноцінно, Він може настільки очистити людську пам'ять, що особа забуває про те, що відбувається навколо і нічого не може завадити цій розмові в молитві. Для того Творець дозволяє сконцентруватися на молитві у єдності з Ним, а потім Сам турбується про особу чи подію, з якою людина прийшла на молитву до Бога.
Не один раз я бачив, як Господь торкається людини в молитві, що вона входить у забуття, наче заснула, - свідчить катехит. - Людині потрібний час, щоб повернутися до реальності світу, бо у молитві Творець дозволяє людині входити в Його реальність.
За святим Йоаном від Хреста є три види пам'яті речей, які людині заважають: речі цього світу; речі, які походять від диявола і речі, що належать до тих, які чогось нас позбавляють та створюють бар'єри на шляху до злуки з Богом. Ці речі відштовхують нас від людини та Господа".