Розглядаючи ІІІ частину книги святого Йоана від Хреста
"Сходження на гору Кармель", священник з Ордену Босих Братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель
(Босих Кармелітів) говорив про роль пам'яті в часі молитви.
"Не звільнивши пам'яті від усіх без винятку форм (відчуття та сприйняття світу) - злуки з Богом сягнути годі. Адже така єдність з Господом можлива тільки тоді, коли пам'ять позбудеться усього, що не є Богом, - цитує отець Віталій святого Йоана від Хреста.
Залежно від нашого бажання, якщо ми хочемо будувати з Господом єдність, то Він очікує від нас чисту душу, так би мовити "tabula rasa" (у перекладі - чиста дошка), де Творець буде писати новий досвід, нову реальність, нові перспективи. На жаль, сатана уміє впливати на нашу пам'ять.
Коли людина приходить на зустріч з Богом, довіряючи Йому повноцінно, Він може настільки очистити людську пам'ять, що особа забуває про те, що відбувається навколо і нічого не може завадити цій розмові в молитві. Для того Творець дозволяє сконцентруватися на молитві у єдності з Ним, а потім Сам турбується про особу чи подію, з якою людина прийшла на молитву до Бога.
Не один раз я бачив, як Господь торкається людини в молитві, що вона входить у забуття, наче заснула, - свідчить катехит. - Людині потрібний час, щоб повернутися до реальності світу, бо у молитві Творець дозволяє людині входити в Його реальність.
За святим Йоаном від Хреста є три види пам'яті речей, які людині заважають: речі цього світу; речі, які походять від диявола і речі, що належать до тих, які чогось нас позбавляють та створюють бар'єри на шляху до злуки з Богом. Ці речі відштовхують нас від людини та Господа".
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
Єпископ Мукачівської дієцезії Микола Лучок говорить про подолання страху через участь у Святій Літургії. “Євхаристія - це велике місце сили”, - говорить катехит, адже тут віряни можуть знайти опору в часи війни та ідентифікувати власні внутрішні тривоги. Єпископ наголошує, що регулярна участь у богослужіннях допомагає змінити сприйняття світу та знайти надію.
Чому людина, маючи все в своїх руках, включаючи гроші і владу, обирає мученицьку смерть? Історія Боеція — людини, яка втратила земне, але знайшла вічне, у програмі “Катехиза”.
Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.