с.Тетяна Богославець в циклі катехез "Міць в слабкості" розкриває тему: Нарікання, ниття та надія.
До чого призводить нарікання та як перестати нарікати?
В 1954 році французький письменник Альберт Камю, опублікував коротку збірку поезій під назвою «Літо». Події Світової війни, вплинули на написання цієї збірки, Камю замість того, щоб нарікати і піддати свого духа смерті, він боровся щоб втримати при житті надію. Ця надія нам допомагає жити посеред світу, який здається йде до зруйнування.
"Моя дорога,
Посеред великої ненависті, я відкрив в собі непереможну любов.
Посеред багатьох сліз, я відкрив в собі непереможний сміх.
Посеред великого хаосу, я відкрив в собі непереможний спокій.
Зрештою, я зрозумів, що посеред, найхолоднішої зими, глибоко всередині мене триває непереможне літо.
І це мене робить щасливим, бо підтверджує, що не важливо як міцно світ йде проти мене, бо в мені є щось міцніше, щось краще, що відразу штовхає мене назад."
Молитва про добрий гумор св. Томаса Мора
"Дай мені, Господи, хороше травлення і щось для травлення.
Дай мені здоров'я і добрий гумор, щоб я міг його зберегти.
Дай мені, Господи, святу душу, яка вміє користуватися тим, що добре, і яка не злякається зла, але радше знайде спосіб, поставити все на свої місця.
Дай мені душу, яка не зазнає нудьги, бурчання, зітхань, голосінь, і не дозволь, щоб я надмірно турбувався цією громіздкою річчю, яка називається "я".
Дай мені, Господи, почуття гумору. Дай мені благодать зрозуміти жарти, аби я знайшов у житті трохи радості і вмів передати її іншим. Нехай так станеться".
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.
Хто відпускає гріхи, та чи можливо не отримати прощення гріхів на сповіді? У цій катехизі о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», звертає нашу увагу на другу частину Символу Віру "ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів". Священник наголошує: "Бог є милосердний, але хоче показати як людина входить у важкий гріх і потребує свідомого визнання самої особи, яка вступила у гріх, задля отримання великого дару Бога - визволення від гріха".