с.Тетяна Богославець в циклі катехез "Міць в слабкості" розкриває тему: Нарікання, ниття та надія.
До чого призводить нарікання та як перестати нарікати?
В 1954 році французький письменник Альберт Камю, опублікував коротку збірку поезій під назвою «Літо». Події Світової війни, вплинули на написання цієї збірки, Камю замість того, щоб нарікати і піддати свого духа смерті, він боровся щоб втримати при житті надію. Ця надія нам допомагає жити посеред світу, який здається йде до зруйнування.
"Моя дорога,
Посеред великої ненависті, я відкрив в собі непереможну любов.
Посеред багатьох сліз, я відкрив в собі непереможний сміх.
Посеред великого хаосу, я відкрив в собі непереможний спокій.
Зрештою, я зрозумів, що посеред, найхолоднішої зими, глибоко всередині мене триває непереможне літо.
І це мене робить щасливим, бо підтверджує, що не важливо як міцно світ йде проти мене, бо в мені є щось міцніше, щось краще, що відразу штовхає мене назад."
Молитва про добрий гумор св. Томаса Мора
"Дай мені, Господи, хороше травлення і щось для травлення.
Дай мені здоров'я і добрий гумор, щоб я міг його зберегти.
Дай мені, Господи, святу душу, яка вміє користуватися тим, що добре, і яка не злякається зла, але радше знайде спосіб, поставити все на свої місця.
Дай мені душу, яка не зазнає нудьги, бурчання, зітхань, голосінь, і не дозволь, щоб я надмірно турбувався цією громіздкою річчю, яка називається "я".
Дай мені, Господи, почуття гумору. Дай мені благодать зрозуміти жарти, аби я знайшов у житті трохи радості і вмів передати її іншим. Нехай так станеться".
Ким є Отець Небесний для нас, та що означає батьківство через Ісуса Христа, який занурений в Бога Отця задля досвідчення близькості Бога, якої всі ми потребуємо. Отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Облатів Непорочної Діви Марії запрошує у катехизі до роздумів про звернення в молитві "Отче наш" задля будування свідомо близьких стосунків із Небесним Отцем.
Монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про спокусу контролю над майбутнім. Він порівнює людське бажання бачити події наперед із сюжетом роману Ф.Герберта «Дюна», де головний герой стає рабом власного всезнання. Пошук абсолютного контролю через технології, прогнози або містику часто веде до втрати свободи та т. зв. «месіанського комплексу». На противагу цьому, християнство пропонує шлях довіри до Бога, який вимагає відмови від ілюзії всевладдя заради щирої любові. Священник застерігає, що намагання зайняти місце Творця руйнує особистість, тоді як справжня духовна зрілість полягає у здатності залишатися вірним у часи невизначеності. Контроль може стати пасткою, яка перетворює живі стосунки на механічне програмування, позбавляючи життя справжнього сенсу.
У програмі “Катехиза” священник-єзуїт, відомий реколекціоніст о.Михайло Станчишин ділиться роздумами про любов як головну ознаку зустрічі з Христом. Людина створена Богом для того, щоб бути любленою, тому все життя шукає цієї любові. І, власне, здатність людини любити себе і подібних собі безпосередньо залежить від її готовності прийняти Божу Любов, а це можливо через слухання Слова та молитву.
Здатність до спілкування - це Божий дар, а сучасні технології мають служити справі євангелізації. Найдосконалішим комунікатором є сам Ісус Христос, адже Його спілкування з людьми завжди ґрунтувалося на щирості, любові та вмінні знайти підхід до кожної особи. Зрештою, справжня комунікація якраз і визначається прагненням передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим.
Як перші християни сприймали правду віри і досвідчували Боже одкровення про Діву Марію; що сьогодні через теологічну науку Маріологію показує глибоке значення у спасіння людства, запрошуємо дослідити разом з о. Володимиром Кусьнєжем, теологом-бібліїстом, священником Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського та інших духовних навчальних закладах.