Того часу Ісус, сівши за стіл зі своїми учнями, стривожився духом, та й засвідчив і сказав: «Воістину, воістину кажу вам, що один із вас видасть Мене!» Учні дивилися один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
Один із учнів, якого любив Ісус, лежав на лоні Ісуса. Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить. Тож, коли той так припав до грудей Ісуса, каже Йому: «Господи, хто це?» Ісус відповів: «Це той, кому Я умочу шматочок хліба і дам». Умочивши шматочок хліба, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона. І тоді, після цього шматочка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: «Що робиш, роби швидше!» Ніхто ж з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому. Адже деякі подумали, що, оскільки в Юди була скринька на гроші, Ісус сказав йому: «Купи те, що потрібне нам на свято», або щоби дав щось бідним. Отже, взявши той шматочок хліба, він відразу вийшов. А була ніч. А коли він вийшов, Ісус говорить: «Нині прославлений Син Людський, і Бог прославлений в Ньому. Якщо Бог прославлений в Ньому, то і Бог прославить Його в собі, — і негайно прославить Його! Діти, ще трохи Я з вами. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу». Каже Йому Симон-Петро: «Господи, куди Ти йдеш?» Ісус йому відповів: «Куди Я іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше». Каже Йому Петро: «Господи, чому це я не можу нині піти за Тобою? Я душу свою за Тебе покладу». Відповідає йому Ісус: «Душу свою за Мене покладеш? Воістину, воістину кажу тобі: не проспіває півень, як ти відречешся від Мене тричі».
(Йн 13, 21-33. 36-38).
4 березня — день, багатий на народження видатних особистостей, від Антоніо Вівальді до Євгена Патона. Проте в ефірі Радіо Марія особливу увагу приділили постаті Володимира Івасюка — композитора, який прожив лише 30 років, але зумів стати символом національного відродження. У цій статті ми згадуємо його життєвий шлях, багатогранний талант та трагічну загибель, яка стала болем для всієї нації, а також ділимося зворушливими спогадами слухачів, які були свідками тих подій.
У програмі «Слово на кожен день»сестри Люцина та Наталія роздумують над постаттю святого Казимира та глибоким сенсом євангельського уривку про істинне служіння. Дізнайтеся, чому шлях до справжньої величі лежить через покору, відмову від «кумівства» та готовність розділити з Христом Його чашу.
3 березня у програмі «Слово на кожен день» роздумуємо над Євангелієм від Матея (23:1-12) про небезпеку духовного лицемірства. Як знайти «пустелю в місті» серед щоденної метушні, чим справжній учень Христа відрізняється від фарисея та чому шлях до справжньої величі лежить через покору та служіння.
Як навчитися не осуджувати інших, коли серце переповнюють претензії? Чому наша душа розквітає саме тоді, коли ми віддаємо, а не отримуємо? У випуску програми «Слово на кожен день» сестра Люцина роздумує над словами Євангелія від Луки про милосердя, ділиться свідченнями про силу адорації та пояснює, чому шлях до кращого світу починається з особистого навернення.
Чи потребують навернення ті, хто роками живе церковним життям? У новому випуску програми «У ваших намірах» сестра Люцина та сестра Наталія роздумують над історією пророка Йони, закликаючи слухачів зазирнути у найтемніші куточки свого серця. Дізнайтеся, як навчитися бажати добра навіть ворогам, чому святі вважали себе найбільшими грішниками та як використати час Великого посту для справжньої переміни життя.