Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Відкриваючи таємниці християнства
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Меса
Дитяча катехиза
Житія святих
Слово на кожен день
Молитовна лінія
Розарій
Згромадження Сестер святої Терези від Дитятка Ісуса було засновано в Луцьку на Волині 1 серпня 1936 року. За три роки відбувся вагомий розвиток Згромадження в галузі освіти, катехизації, соціального та релігійного життя, переважно у Луцькій єпархії.
У 1943-1945 рр. сестер було примусово виселено з Волині. Практично з нуля вони розпочали свою діяльність у нових реаліях вже за межами польського кордону. Після закінчення війни сестри працювали в школах, у парафіях, очолювали дитячі будинки, будинки для літніх людей, приймали участь в організації таборів для дітей з бідних сімей. Незважаючи на різні труднощі, катехизаційна діяльність, як основна харизма, отримана від Засновника, як і раніше, тривала. Спільноти розвивалися, відкривалися нові осередки помешкання сестер.
19.11.1993р. Святий Престол ухвалив Конгрегацію Сестер святої Терези від Дитятка Ісуса як релігійний інститут на папському праві.
Мета Згромадження полягає в проведенні виховної роботи в дусі св. Терези від Дитятка Ісуса. Сестри займаються апостольською діяльністю в парафіях, а також справами милосердя.
Покликання Згромадження сестри реалізують через освітянську та виховну працю серед дітей, підлітків та молоді; через поширення католицької віри, використовуючи всі належні засоби для досягнення цієї мети, молячись за священиків, та у намірі розповсюдження духа апостольського служіння допомагають у душпастирській і благодійній діяльності.
Апостольська діяльність Терезіянок полягає в основному на свідоцтві їхнього богопосвяченого життя, зануреного в молитві та покуті.
На даний час Згромадження знаходиться в 6 єпархіях у Польщі, в 2 єпархіях на Україні та Італії. Сестри опікуються домом соціальної допомоги для дітей-інвалідів і світлицею для дітей з малозабезпечених і неблагополучних родин; катехизують; співпрацюють зі священиками в пастирській діяльності у парафіях; працюючи зокрема в ризниці, займають парафіяльні посади; ведуть благодійну діяльність.
Крім того, працюють в Італії серед пацієнтів хворих на проказу, а також в Бердичеві та Луцьку, загалом по Україні.
У програмі «У Ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко розмірковує над темою страху: звідки він виникає, у чому полягає його небезпека і як він впливає на духовне життя. Священник чітко розрізняє страх перед Богом і страх перед небезпекою. За його словами, будь-який страх можна подолати – у цьому допомагають віра, молитва та довіра до Бога. Про практичні кроки у боротьбі зі страхами й фобіями брат Андрій розповідає у програмі.
Про розпізнання дарів, час їхнього прояву та про те, як служити ними, розповідає монах-капуцин брат Сергій Губицький, настоятель монастиря Святого Йосифа Хрестителя у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Брат Сергій не є священником, але його служіння охоплює багато напрямків. Він художник-іконописець, психолог, реставратор, скульптор, різьбяр по дереву, музикант, співак, агроном і господар. У програмі «У ваших намірах» брат ділиться своїм досвідом реалізації дарів як відповіддю на потреби часу та глибоким бажанням творити.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розповідає про традицію днів духовної віднови, які зазвичай відзначають у перший четвер, п’ятницю та суботу кожного місяця. Ця практика пов’язана з особливим вшануванням Євхаристії, Пресвятого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії. Водночас священник наголошує, що зовнішні форми не мають стати порожнім ритуалом. Отець Андрій застерігає: важливо не лише дотримуватись умов, але й не втратити головного - глибини особистої віри. «Головна умова духовних практик - це любити молитву і Таїнства», – підкреслює він.
Літо — це «гаряча» пора паломництв до відпустових місць.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко ділиться роздумами про традицію паломництв.
Священник зауважує, що першим паломником в історії людства можна вважати Авраама — адже саме він, почувши голос Бога, вирушив у незнане, довірившись повністю Його Провидінню.
Отець Андрій також розмірковує над значенням слів «паломник» і «прочанин», підкреслюючи духовний зміст цих понять.
Маючи багаторічний досвід участі в піших прощах — до Бердичева, Чечельника та інших санктуаріїв — отець Андрій переконаний: хоча б раз у житті варто пройти пішки цей шлях. Бо паломництво — це не лише подорож у просторі, а насамперед шлях віри, довіри та особистої зустрічі з Богом.