В ефірі вранішньої катехези говорили про Таїнство СПОВІДІ. Які характерні помилки чинить каяльник у конфесіоналі? Як священик може згіршити? Чому ми можемо розповідати чужі, а не свої гріхи?
- То гординя нам не дозволяє бачити дійсність.- Застерігає священик. Саме вона нам внушає, що ми є безгрішні. Часто люди починають сповідь з того, які вони є праведні. Всі Заповіді виконує, молиться... Слухаючи таке, із замиранням серця чекаю...чи прозвучить хоч один гріх?
Священик же, немає права показати, що де-які гріхи його дивують, якось неприємно вражають. Треба пам'ятати, що ми виступаємо від імені Самого Ісуса Христа! Бо якщо ми покажемо своє особисте ставлення - можемо надовго відвернути особу від церкви і Бога. Приймаємо людей такими, якими вони є, так як робить Господь.
Ще одна біда, коли каяться не зі своїх гріхів, але з гріхів своїх близьких. Нас підводить егоїзм та гординя. Таким чином, особа хоче звернути на себе увагу.
Нерідко, люди просто багато говорять не переходячи до суті. Як їх важко переслухати! Чи допомагає стук по одвірці конфесіоналу, як натяк, що пора завершувати? В Україні це правило - не діє!
Соромно йти до Сповіді, бо де-які гріхи не хочеться говорити вслух? Варто йти, і потерпіти трішки. Бо Таїнство примирення, це звільнення від гріха.
Немає ніякого зла, якщо ми шукаємо "зручнішого" священика. Ідеально було б до всякого, але, навіть свята Фаустина Ковальська мала настанову від Ісуса Христа ходити до конкретного священика.
Чи священик має вимагати деталів? Я не думаю, що в цій справі потрібна аж така точність. Важливо просто вказати особі на її помилки, і в якому місці вони відбулися.
У програмі «Радіо Марія» відбувся катехетичний дебют о. Миколи Ліпітака, Настоятеля парафії Матері Божої Неустанної Помочі РКЦ, що на Збоїщах у Львові, першого Отця Воскресенця з України.
Отець Микола поділився чудесними історіями зцілення, які відбулись у його парафії за заступництвом Св. Шарбеля.
У денній катехизі отець Вадим Русаловський, священник Київсько-Житомирської дієцезії, ділиться своїми роздумами про цінність латинської мови у житті сучасної Церкви. Катехит розповідає про український переклад молитов, якими ми користуємось та про документи в Церкві, які існують виключно латиною. Отець підкреслює важливість вживання піднесеної, шляхетної мови у Літургійних зібраннях.
У сьогоднішній катехизі о. Андрій Немченко продовжує розмову про подружжя, про підготовку до шлюбу, про те, як реалізовувати себе в родині згідно з Божим задумом.
Щодня людина опиняється у центрі невидимої боротьби — боротьби за власні думки, увагу та спокій серця. В ефірі програми «Катехиза» о. Павло Щука розглянув практичну спадщину видатного богослова Євагрія Понтійського. Спираючись на вчення про вісім духів зла, катехит розкрив систему духовного «тренування», яка допомагає розпізнавати підступні спокуси, звільнятися від руйнівного інформаційного та емоційного «фастфуду» й знаходити внутрішній мир у теперішньому моменті.
У сьогоднішній катехизі о. Віталій Козак продовжує цикл "Людина на межі між Богом і безоднею". Цього разу катехит зупинився на ролі соціальних мереж у нашому житті й тих проблемах, які вони можуть породжувати в контексті ідеології.