В програмі "Захристія" Уляна Надкринична, митець написання ікони, розповідає про своє захоплення, яке переросло в улюблену справу, що приносить задоволення. Уляна не навчалася у жодній школі. Все, що вона вміє, це винятковий Дар від Бога. А все розпочалося із зимового пейзажу.
Я вірю, що саме Бог дав мені цей талант. Це був Його план на моє життя. Він хоче, щоб я в тому розвивалася. Я ніколи не планувала пов'язати життя з мистецтвом. Бог послав мені Григорія, мого майбутнього чоловіка, і він в мені розгледів мій талант. Розпочалося з того, що Григорій подарував мені масляні фарби, пензлики, полотна. Це все коштовно було для нас, студентів. Я почала писати картини, а Григорій їх реалізовував. Картину продали, тоді могли вже купити гарну рамочку. Почали їздити по виставках. Я набиралася досвіду в інших художників. В мене все було не в теорії, а на практиці. Перша моя робота - це зимовий пейзаж, я таких картин більше 15-ти написала. Але мені дуже хотілося написати ікону. Я наважилася. Це була ікона Бога- Отця. Перед початком я довго молилася, щоб Бог розширив моє серце, щоб Він сам писав моєю рукою. І коли сіла писати, відчула Божу присутність, близькість з Ним. Я зрозуміла, що це те, чим я хочу займатись. Я досі дивуюся, як гарно в мене вийшов цей образ. Потім на Вінчанні нас з чоловіком цим образом благословляли батьки.
У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розмірковує над тим, чому віруючі часто надають більшого значення чудотворним іконам і святиням, ніж Євхаристії. Розмова торкається небезпечної межі між справжнім вшануванням і духовною залежністю від чудес.
У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
У шостій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розкриває небезпеку ідеологічного та морального утопізму. Чому прагнення до ідеального світу без Бога зрештою обертається або знищенням особистості, або її небезпечною абсолютизацією?
Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.