В програмі "Захристія" Уляна Надкринична, митець написання ікони, розповідає про своє захоплення, яке переросло в улюблену справу, що приносить задоволення. Уляна не навчалася у жодній школі. Все, що вона вміє, це винятковий Дар від Бога. А все розпочалося із зимового пейзажу.
Я вірю, що саме Бог дав мені цей талант. Це був Його план на моє життя. Він хоче, щоб я в тому розвивалася. Я ніколи не планувала пов'язати життя з мистецтвом. Бог послав мені Григорія, мого майбутнього чоловіка, і він в мені розгледів мій талант. Розпочалося з того, що Григорій подарував мені масляні фарби, пензлики, полотна. Це все коштовно було для нас, студентів. Я почала писати картини, а Григорій їх реалізовував. Картину продали, тоді могли вже купити гарну рамочку. Почали їздити по виставках. Я набиралася досвіду в інших художників. В мене все було не в теорії, а на практиці. Перша моя робота - це зимовий пейзаж, я таких картин більше 15-ти написала. Але мені дуже хотілося написати ікону. Я наважилася. Це була ікона Бога- Отця. Перед початком я довго молилася, щоб Бог розширив моє серце, щоб Він сам писав моєю рукою. І коли сіла писати, відчула Божу присутність, близькість з Ним. Я зрозуміла, що це те, чим я хочу займатись. Я досі дивуюся, як гарно в мене вийшов цей образ. Потім на Вінчанні нас з чоловіком цим образом благословляли батьки.
У ранковій катехезі на хвилях радіо Марія отець-францисканець Андрій Немченко розповів про духовний зміст Великого посту та пояснив символіку сорока днів у біблійній традиції. Священник також нагадав про правила посту в Католицькій Церкві, духовну боротьбу зі спокусами та значення молитви, милостині й відречення.
У програмі «У ваших намірах» разом з отцем Андрієм Немченком говорили про зміни літургійних традицій після Другого Ватиканського собору, зокрема про практику прийняття Святого Причастя та поставу священника під час Меси. Розмірковували над тим, чому деякі звичаї відходять у минуле, чому виникають спільноти, що прагнуть повернути традиційну літургію, та чи завжди зміни означають розвиток.
Отець Віталій Козак у завершальній катехезі циклу про антропологію святої Едити Штайн говорить про глибоку кризу сучасних стосунків між чоловіком і жінкою. Священник пояснює: втрата бачення іншого як особистості й таємниці поступово перетворює любов на взаємне використання.
У програмі «Наближаючись до Православ’я» благочинний Києво-Печерської лаври архімандрит Михайло Карнаух розповідає про духовну велич і непросте сьогодення однієї з найголовніших святинь України. Священник повертає слухачів до витоків Лаври, заснованої преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, відкриває красу і значення Великої Успенської церкви, а також пояснює, що означає нетлінність мощей святих. Отець Михайло ділиться особистим досвідом участі у переоблаченні мощей Києво-Печерських угодників, розвіює міфи та закиди щодо цього процесу і розповідає, як саме відбувається ця священна праця. Також йдеться про сучасне життя Лаври, яка сьогодні займає 24 гектари території, про співіснування різних чернечих спільнот і про виклики війни — зокрема наслідки обстрілів, що пошкодили монастирські будівлі.
У катехезі на хвилях радіо Марія отець Вальдемар Павелець розповідає про об’явлення Пресвятої Діви Марії у Люрді та духовне значення цього місця для мільйонів паломників. Священник пояснює, чому хворі є справжнім скарбом Церкви, та як Люрд відкриває людям шлях до внутрішнього миру й надії.