В програмі "Захристія" Уляна Надкринична, митець написання ікони, розповідає про своє захоплення, яке переросло в улюблену справу, що приносить задоволення. Уляна не навчалася у жодній школі. Все, що вона вміє, це винятковий Дар від Бога. А все розпочалося із зимового пейзажу.
Я вірю, що саме Бог дав мені цей талант. Це був Його план на моє життя. Він хоче, щоб я в тому розвивалася. Я ніколи не планувала пов'язати життя з мистецтвом. Бог послав мені Григорія, мого майбутнього чоловіка, і він в мені розгледів мій талант. Розпочалося з того, що Григорій подарував мені масляні фарби, пензлики, полотна. Це все коштовно було для нас, студентів. Я почала писати картини, а Григорій їх реалізовував. Картину продали, тоді могли вже купити гарну рамочку. Почали їздити по виставках. Я набиралася досвіду в інших художників. В мене все було не в теорії, а на практиці. Перша моя робота - це зимовий пейзаж, я таких картин більше 15-ти написала. Але мені дуже хотілося написати ікону. Я наважилася. Це була ікона Бога- Отця. Перед початком я довго молилася, щоб Бог розширив моє серце, щоб Він сам писав моєю рукою. І коли сіла писати, відчула Божу присутність, близькість з Ним. Я зрозуміла, що це те, чим я хочу займатись. Я досі дивуюся, як гарно в мене вийшов цей образ. Потім на Вінчанні нас з чоловіком цим образом благословляли батьки.
У ці дні з різних куточків України вирушають паломницькі групи до святинь, де прославилася Діва Марія в чудотворних іконах. Якщо ви бачите в дорозі колону людей із хрестом на чолі, найімовірніше, це паломники, які прямують до Бердичева або Зарваниці. У цій програмі спілкуємося з учасниками паломництва Шепетівка-Бердичів. Про свій досвід прочанина ділиться єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії.
Катехеза протоієрея Віталія Храбатина, референта Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, присвячена сенсу Святого Року, проголошеного Католицькою Церквою. У червні відбулася велелюдна проща українців до Рима, в якій отець Віталій також узяв участь. Основою для роздумів стали три проповіді Папи Франциска: на урочистість Тіла і Крові Христових, під час зустрічі з українськими паломниками та у неділю, коли тривало паломництво священників.
В ефірі брат-капуцин Леонід Міхалець, священник римсько-католицької парафії у місті Красилів. Темою катехитичної науки є протиставлення християнського персоналізму сучасному індивідуалізму. Головна думка отця Леоніда полягає в тому, що кожна людина покликана стати дитиною Божою і увійти в життя Бога – а це можливо лише через любов. Християнський персоналізм, на його думку, не знецінює особистість, але навпаки – розкриває її гідність у спільноті та у взаєминах любові з Богом та ближніми.
У програмі «У Ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко розмірковує над темою страху: звідки він виникає, у чому полягає його небезпека і як він впливає на духовне життя. Священник чітко розрізняє страх перед Богом і страх перед небезпекою. За його словами, будь-який страх можна подолати – у цьому допомагають віра, молитва та довіра до Бога. Про практичні кроки у боротьбі зі страхами й фобіями брат Андрій розповідає у програмі.
У програмі отця Віталія Козака розглядається тема чутливості, інтуїції та внутрішньої цілісності жінки. Саме ця остання якість, як наголошує священник, і є проявом так званого «жіночого генія». Автор звертає увагу на приклади святих жінок, які зуміли повноцінно розкрити та втілити ці риси у своєму житті. На його думку, в сучасному світі особливо важливо, щоб жінка не втратила своєї жіночності та духовної глибини.