Урочиста меса
Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Історія життя та мучеництва святого Стефана вказує на те, що не можна розділяти духовного життя окремо на молитву, свідчення та доброчинність, бо це складові одного цілого. З книги діянь апостолів знаємо про нього як про чоловіка і ревної молитви (через якого Бог творив чуда), і чистого серця (який бачив видіння і не боявся свідчити Христа навіть під загрозою смерті), і любові до нужденних (через що йому, одному з семи інших мужів, учні Ісуса довіряють ще й особливу місію служити убогим) (Дії 6, 1-6).
Життя диякона Стефана також нагадує, що слуга Христовий часто є переслідуваний, бо істина, яку проповідує – словами чи просто життям – не всім подобається. Про це попереджав і сам Ісус (Ів. 15, 20). Святість не варто плутати з поступливістю, бо це насправді мужність бути вірним Богові за будь-яких обставин. Інакше, як каже апостол Павло: «Якби я людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою» (Гал. 1, 10).
Життєпис первомученика Стефана дає орієнтир - як слабкій людині досягти такої відваги. А це – спробувати жити з Богом і за звичайних обставин, щоб сповнюватися вірою й Святим Духом. Бо, скуштувавши щастя єдності з Господом, вже не так легко проміняти його на задоволення дочасне. Саме тоді приходить усвідомлення, що те, що колись здавалося непосильним, насправді є тягарем легким (Мт. 11, 30) і, що ніщо дочасне не варте того, аби втратити вічність (Мт. 16, 25).
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розповідає про традицію днів духовної віднови, які зазвичай відзначають у перший четвер, п’ятницю та суботу кожного місяця. Ця практика пов’язана з особливим вшануванням Євхаристії, Пресвятого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії. Водночас священник наголошує, що зовнішні форми не мають стати порожнім ритуалом. Отець Андрій застерігає: важливо не лише дотримуватись умов, але й не втратити головного - глибини особистої віри. «Головна умова духовних практик - це любити молитву і Таїнства», – підкреслює він.
Літо — це «гаряча» пора паломництв до відпустових місць.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко ділиться роздумами про традицію паломництв.
Священник зауважує, що першим паломником в історії людства можна вважати Авраама — адже саме він, почувши голос Бога, вирушив у незнане, довірившись повністю Його Провидінню.
Отець Андрій також розмірковує над значенням слів «паломник» і «прочанин», підкреслюючи духовний зміст цих понять.
Маючи багаторічний досвід участі в піших прощах — до Бердичева, Чечельника та інших санктуаріїв — отець Андрій переконаний: хоча б раз у житті варто пройти пішки цей шлях. Бо паломництво — це не лише подорож у просторі, а насамперед шлях віри, довіри та особистої зустрічі з Богом.