Посвячення Богородиці. День 27: Любов Христа до нас. Його воплочення

«Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Йн 3,16).

«І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини» (Йн 1,14).

«...живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене» (Гал 2,20). 

Воплочення Вічної Премудрості

Наперед визначений для визволення людей час нарешті настав. Тоді Вічна Премудрість сотворила достойне житло. У лоні святої Анни зачалося чудове дитя Марія, і це викликало більше радості, ніж створення всесвіту. Неможливо перелічити всі ласки, які Пресвята Трійця уділила цьому милому людському дитяті; також неможливо передати словами ту вірність, з якою Марія відповіла на ці ласки Творця. 

О Маріє! Ти — довершене творіння Всевишнього і чудо несотвореної мудрості! Ти — чудесний знак всемогутності і безодня благодаті! Разом зі всіма святими я визнаю, що тільки Бог, тільки Той, хто Тебе сотворив, може зміряти ту висоту, ширину і глибину благодаті, яку Він Тобі дав. Вічна Премудрість, наш Господь і Спаситель, забажав спуститися з лона свого Отця у лоно Діви, щоб спочивати там серед лілій Її чистоти; Він у Ній став людиною і таким чином повністю подарував себе Їй. Для цього Він послав Їй Архангела Гавриїла, щоб той Її привітав і випросив Її згоду на воплочення. Архангел виконав своє завдання; він запевнив Марію, що незважаючи на материнство, Вона залишиться дівою, і отримав від Неї ту чудову згоду, на яку тисячі років чекали Пресвята Трійця зі всіма ангелами. Марія скорилася перед своїм Творцем і сказала: «Ось я, слугиня Господня: нехай буде зі мною по твоєму слову!»

Ми встановили, що в ту саму мить, як тільки Марія дала свою згоду стати Божою Матір’ю, сталося декілька чудес. Святий Дух сформував з чистої крові Маріїного серця крихітне, але досконале тіло; Бог сотворив душу, найдосконалішу з тих, які Він коли-небудь творив. Вічна Премудрість, Божий Син по суті з’єднався з цим тілом і цією душею. І так звершилося велике чудо неба і землі, що відкрило щедрий надмір Божої Любові: І СЛОВО СТАЛО ТІЛОМ (Йн 1,14). Бог, Вічна Премудрість, став чоловіком, не перестаючи при цьому бути Богом; і цей Богочоловік зветься Ісус Христос, що означає Спаситель.

Краса і лагідність воплоченої Вічної Премудрості

Оскільки Вічна Премудрість стала людиною лиш для того, щоби притягнути до себе серця людей і дозволити їм брати участь в Її дружбі, Вона прийняла чарівливу і найніжнішу людську люб’язність і доброту без жодної вади. Адже за своєю суттю Вона є чистою добротою і лагідністю.

Ще пророки говорили про Її лагідність і називали Її «лагідним ягням». Коли Йоан Хреститель побачив Спасителя, він вигукнув: «Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере». Він не сказав, як того чекали: «Ось Всевишній, ось Цар Царів, ось Всемогутній». Він пізнав суть Вічної Премудрості глибше за будь-кого, тож вигукнув: «Ось Агнець Божий», ось та Вічна Мудрість, яка хоче завоювати наші серця і простити наші гріхи, а тому поєднує в собі всю лагідність Бога і людини, всю м’якість небес і землі.