Посвячення Богородиці. День 29: Любов Христа у Пресвятому Таїнстві Вівтаря

Встановлення Євхаристії: «І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму» (Лк 22,15).

«Адже я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і поблагословивши, переломив і сказав: [Прийміть, споживайте], це — тіло Моє, що за вас [ламається]. Робіть це на спомин про Мене! Так само й чашу взяв Він по вечері й сказав: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові. Робіть це щоразу, коли будете пити, — на спомин про Мене! Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу [цю] пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде! Так що, хто їстиме [цей] хліб і питиме Господню чашу недостойно, буде винний супроти тіла й крові Господньої!» (1 Кор 11,23–27).

Божий план спасіння — воплочення, смерть, Євхаристія

Оскільки з одного боку Премудрість бажала показати свою любов до людини, таку велику, що вона готова навіть вмерти задля її порятунку, а з іншого боку не могла прийняти рішення покинути людину, то Вона вигадала дивовижну таємницю, щоб водночас вмерти і жити. Таким чином Вона залишиться із людиною до кінця часів: це — сповнене любові встановлення Євхаристії.

І щоб сповнити в цій містерії свою любов, для Неї не становить жодних труднощів змінити і переінакшити природу. Якщо Вона не ховається за блиском діамантів чи іншого дорогоцінного каміння, то це лишень тому, що Вона не хоче перебувати з людиною лише зовнішньо.

Натомість Вона ховається під видом хліба, який є властивою їжею людини, щоб людина їла Її, і тоді Вона зможе проникати всередину, до її серця, щоб там знайти її уподобання: отакий винахід палкої любові.

«О, вічна Премудросте! — каже святий Йоан від Хреста. — О Боже, справді марнотратний стосовно самого себе задля потреб людини!».

Вправляння у повній самопосвяті перед Святим Причастям

1. Перед Святим Причастям

1. Глибоко скорися перед Богом.

2. Зречися себе самого і всіх своїх намірів, навіть якщо вони видаються тобі такими гарними через любов до себе. 

3. Віднови твою посвяту наступними словами: «Я весь Твій, моя Царице, моя Матінко, і все, що я маю, Твоє».

4. Проси любу Матусю позичити тобі своє серце, щоб в ньому ти прийняв Її Сина з властивою Їй готовністю. Скажи Їй, що несумісно з честю Її Сина вступати у таке заплямоване і нерішуче серце, як твоє, що може пошкодити чи зіпсувати Його Серце. Але якщо Вона захоче пожити у тебе, щоби приймати свого Сина, то може зробити це в силу свого панування над серцями; і Вона прийме свого Сина правильним чином, бездоганно, без небезпеки образити чи втратити Його. Скажи Їй з довірою, що все, що ти можеш Їй подарувати, навряд чи послужить до збільшення Її честі, але через Пресвяту Євхаристію ти хочеш зробити подарунок такий самий, як зробив Їй Предвічний Отець, і це більш почесно для Неї, ніж коли би ти подарував Їй усі блага світу.

2. Під час Святого Причастя

Як тільки після молитви «Отче наш» ти будеш готовий прийняти Ісуса Христа, тричі промов: «О Господи, я недостойний...» Першого разу кажи це до Предвічного Отця, що ти через свої злі думки і свою невдячність до такого доброго Отця не гідний приймати Його Єдинородного Сина; але скажи, що Марія, Його Слугиня, є тут і стоїть на твоєму місці. Що Вона вселяє в тебе довіру і надію на Його милосердя.

Далі скажи до Сина: «О Господи, я недостойний...» Тобто, ти не гідний приймати Його через свої ниці і злі слова та свою невірність у Нього на службі. А тоді попроси Його, щоб змилосердився над тобою, бо ти приведеш Його у дім Його і твоєї Матері. І ти не відчепишся від Нього, поки Він не зайде до Неї. Скажи, що ти не покладаєшся, як Ісав, на свої заслуги, власну силу і підготовку, а лише на Марію, свою любу Матінку, так як молодий Яків покладався на турботу своєї матері Ревеки. Бо хоч ти такий самий грішник, як Ісав, але з підтримкою і окрасою заслуг і чеснот Його Пресвятої Матері ти все-таки наважився наблизитися до Нього.

Далі скажи Святому Духові: «О Господи, я недостойний...» Тобто, ти не гідний прийняти шедевр Його любові, бо все, що ти робиш, є літеплим і грішним, а також тому, що ти протистояв Його натхненням. Проте всю свою надію ти покладаєш на Його дорогу Наречену Марію. Тому разом зі святим Бернардом скажи: «На Неї я покладаю всю свою надію, Вона є опорою моєї надії». Ще можеш попросити Святого Духа знову прийти до Марії, Його нерозлучної Нареченої; Її лоно таке чисте, а серце так палає любов’ю, як і раніше. Без Його зішестя у твою душу в ній не з’являться і не зможуть бути гідно прийнятими ні Ісус, ні Марія.

3. Після Святого Причастя

Після Святого Причастя внутрішньо зберися, заплющ очі і поведи Ісуса у серце Марії. Віддай Його Матері. Вона прийме Його з любов’ю, уділить Йому гідне місце, з благоговінням поклониться Йому, любитиме Його в досконалості, щиро обніме і в дусі та істині зробить Йому ще багато послуг, про які ми в нашій глибокій темряві і не відаємо. 

Також ти можеш з глибоким смиренням у своєму серці тривати в присутності Ісуса, який живе в Марії. Або ти будеш поводитися як раб, що перебуває біля воріт царського палацу, в якому Цар розмовляє з Царицею. І поки вони спілкуються, не потребуючи тебе, в дусі перемістися на Небо та по всьому світу, щоб попросити всі створіння замість тебе дякувати Ісусові в Марії, поклонятися і любити: «Підемо, поклонимося і припадемо перед Ним, — будемо голосити перед Господом, Який нас створив» (Пс 94,6). 

Ти також можеш сам, в єднанні з Марією, просити Ісуса, щоб через Його Пресвяту Матір на землю прийшло Небесне Царство. Ти можеш просити Його про божественну мудрість чи любов, про прощення твоїх гріхів чи про якусь іншу ласку, але завжди через Марію і в Марії. Поглянувши на себе збоку, скажи: «Господи, не дивись на мої гріхи, а спрямуй свій погляд в мені тільки на чесноти та заслуги Марії». Далі згадай про свої гріхи і додай: «Я скоїв ці гріхи і я є тим найгіршим ворогом, якого маю побороти». Або так: «Звільни мене від грішного і брехливого чоловіка, яким є я сам». Або: «Мій Ісусе, рости в моїй душі, а я нехай малію. Маріє, і Ти рости в мені, а я ставатиму все меншим. О, Ісусе і Маріє, ростіть в мені і в душах».

Є ще безліч думок, які посилає Святий Дух. Він пошле тобі їх, якщо ти справді є глибоко внутрішньою душею, омертвленою і вірною великій та благородній посвяті, якої я тебе навчив. Але подумай про те, що Ісус буде вшанований тим більше, чим більше в Причасті ти дозволиш діяти Марії. А ти тим більше дозволиш Марії діяти для Ісуса, а Ісусові у Марії, чим глибше ти скоришся, чим краще слухатимешся Його в мирі та мовчанні, при цьому не бажаючи ні бачити, ні куштувати чи відчувати. Бо праведний всюди живе вірою, а особливо у Святому Причасті, яке дійсно є справою віри.