Посвячення Богородиці. День 31: Вірність хрестильним обітницям

Святий апостол Павло вчить нас: «Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя. Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння. Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові, бо хто помер, той оправданий від гріха. Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним, знаючи, що Христос, уставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі. Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням...» (Рим 6,3–12).

Повна посвята — досконале відновлення хрестильних обітниць

Я вже згадував, що цю посвяту також можна назвати досконалим відновленням обітниць хрещення. Кожен християнин до хрещення був рабом і власністю сатани. У хрещенні він або своїми власними устами, або устами хрещених батьків урочисто зрікся сатани, його пишності і його справ та обрав Ісуса Христа своїм Господом та Повелителем, щоби повністю присвятити себе Йому в любові. Те саме ми робимо і через посвяту, про яку тут йде мова. Як сказано в хрестильній обітниці, ми зрікаємося сатани, світу, гріха і самих себе та повністю даруємо себе через руки Марії Божественному Спасителю. І навіть більше, адже при хрещенні здебільшого промовляють устами іншої людини, хрещеного, віддаються Ісусові Христові через свого представника. А цю посвяту ми здійснюємо особисто, з вільної волі і ясно усвідомлюючи.

Під час Святого Хрещення людина дарує себе Спасителеві не через руки Марії, принаймні не явно. Христові не дарують цінність всіх своїх добрих справ; після хрещення людина залишається цілком вільною віддати їх кому завгодно або й залишити для самої себе. А от при цій посвяті ми цілком виразно через руки Марії даруємо себе нашому Господу і передаємо Йому цінність всіх наших добрих справ.