Казки — це серйозна справа. Це перші “підручники” етики. Саме про це говорив у катехезі на Радіо Марія отець Олексій Самсонов, відкриваючи несподівану, але надзвичайно глибоку істину: казка формує серце людини ще до того, як вона навчиться розуміти абстракції. У своїй катехезі про Піноккіо о. Олексій звернув увагу на те, що справжні казки не просто розважають — вони виховують, лікують і відкривають духовну дійсність. Через образи, пригоди, труднощі й перемоги героїв дитина (а також дорослий!) вчиться розпізнавати добро і зло, довіряти, любити, жертвуватися, вірити в сенс страждання.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай не тривожиться ваше серце: віруєте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи Я сказав би вам, що йду приготувати вам місце? І якщо піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте». Каже Йому Тома: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як можемо знати дорогу?» Ісус говорить йому: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Мене».
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; тож перебувайте в Моїй любові. Якщо будете зберігати Мої заповіді, то перебуватимете в любові Моїй, так само, як Я зберіг заповіді Мого Отця і перебуваю в Його любові. Це Я сказав вам, щоб Моя радість була в вас і щоб ваша радість була сповнена.
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення. Була зима; й Ісус ходив у храмі в притворі Соломона. Тож обступили Його юдеї і говорили Йому: «Доки будеш томити нашу душу? Якщо Ти Христос, скажи нам відкрито!» Ісус відповів їм: «Я вам сказав, а ви не вірите. Діла, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене.
Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець. Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу; і він кличе своїх овець по імені й виводить їх.