"Про гріхи священників", - коментар Євангелія дня

Євангеліє від Матея 21:33-43. 45-46 

Того часу Ісус сказав первосвященникам і старшим народу: «Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям та й виїхав далеко. Коли ж прийшов час на плоди, послав він своїх слуг до виноградарів, щоб узяти свої плоди. Та виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. Тоді знову послав інших слуг, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: “Мого сина вони пошанують”. Виноградарі ж, побачивши сина, заговорили між собою: “Це ж спадкоємець; ходімо, вб’ємо його — і спадщина буде наша”. І схопивши його, викинули геть за виноградник і вбили. Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим виноградарям?» Кажуть йому: «Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим виноградарям, які будуть віддавати його плоди своєчасно». Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: “Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших”? Тому кажу вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити плоди Царства». Почувши його притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, і намагалися Його схопити, та побоялися людей, бо вони вважали Його за пророка.

Того часу Ісус сказав фарисеям: «Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А якийсь бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; та й пси приходили й лизали його рани. 

Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом. А народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. 

Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. 

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте — і не будете осудженими. Прощайте — і проститься вам; давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».