"Про любов апостола Петра", - коментар Євангелія дня

Того часу підійшли деякі фа­ри­сеї і сказали Ісусові: «Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити». А Він відповів їм: «Ідіть і скажіть цьому лисові: “Ось Я виганяю бісів і приношу зцілення сьогодні й завтра, а третього дня завершу. Все ж таки сьогодні і завтра, і на­ступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув по­за Єрусалимом”. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням по­биваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як птаха збирає своїх пташенят під кри­ла, – та ви не захотіли!

Того часу проходив Ісус містами й селами, і навчав, прямуючи в Єрусалим. Сказав Йому хтось: «Господи, чи мало є тих, які спасаються?» Він відповів їм: «Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе. Коли ж встане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й почнете стукати у двері, кажучи: “Господи, відчини нам!” А Він у відповідь скаже вам: “Я не знаю вас, звідки ви є!”

Сталося тими днями, що Ісус вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога. А коли настав день, Він покликав cвоїх учнів і вибрав з них Дванадцятьох, яких і назвав апостолами: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова і Йоана, Филипа й Вартоломея, Матея і Тому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом, Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.

Того часу навчав Ісус в одній із синагог у суботу. І ось була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися.

Того часу Ісус сказав до натовпу: «Коли ви побачите хмару, яка піднімається із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, – і стається так. А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, – і збувається. Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати, чому ж ви не вмієте розпізнати часу цього? Чому ж самі від себе не судите, що є справедливе?