"Про любов Бога та покликання до священства", - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус сказав народу: «Воістину кажу вам: не постав між народженими від жінок більший за Йоана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього. Від днів Йоана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його. Адже всі Пророки й Закон пророкували до Йоана; і коли хочете прийняти, він — Ілля, який має прийти.

Того часу Ісус, відповідаючи, сказав: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, — і Я дам вам відпочинок! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете відпочинок своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».

Того часу посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім’я якому Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія. І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою». Вона стривожилася на це слово і роздумувала, що ж це за привітання таке.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! — увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, який на небесах. Отже, кожний, хто слухає ці Мої слова та виконує їх, буде подібний до чоловіка розумного, який збудував свій дім на скелі; і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, й обрушилися на той дім, та він не впав, бо був заснований на скелі. А кожний, хто слухає ці Мої слова, та не виконує їх, буде подібний до чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску; і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри й обрушилися на той дім, і він упав; і великим було падіння його».

Того часу Ісус прийшов до Галілейського моря і, піднявшись на гору, сів там. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїля.