"Про осудження в серці" - коментар Євангелія дня

Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»«Не маю нікого, пане, – одрікає Йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає». Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – субота. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»  А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, хто мене оздоровив». Спитали його: «Хто Він – Той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» Та одужалий не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось». Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, Той, хто його оздоровив, – Ісус. Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо Він те в суботу. (Йн 5, 1-3а. 5-16)