В ефірі програми РЕЗОНАНС говорили про віру яка РЕАЛЬНО спасає від куль, зустріч з Папою Франциском, Патріархом Кирилом, Президентом України з якими мав нагоду спілкуватися наш гість, а ще, ви дізнаєтесь: як перемагати страх, що таке дар щасливого церковного подружжя, а наостанок почуєте вражаючі історії про бойовиків котрі знаходяться по ту сторону бариккад...
- Коли я побачився з Патріархом Кирилом, то попросив його спасти нашу Надію,- малась на увазі Надя Савченко.- Мені здається він мене не розчув.- Ділиться враженнями пан Юрій.- Дуже скоро я вирушив у поїздку на зустріч з Папою Франциском. Щиро дякую Архієпископу Петру Мальчуку за організацію зустрічі! Я подарував Понтифіку фото своєї родини і моє фото з Патріархом Кирилом. Щойно взнавши від владики Мальчука чим я займаюсь - Франциск поблагословив мене, а я запросив його в Україну, сказавши, що тут на нього чекають...його внуки. Справа у тому, що якщо б не Католицька церква, я б не мав дітей взагалі! Дякуючи церкві я батько 5 діток і чоловік чудової дружини!
Колись, маючи вже солідний вік, хороший бізнес і певний життєвий досвід, я став відчужуватись. У цей момент, Бог послав мені людину, котра сказала мені, щоб я пішов на катехези Неокатехуменальної спільноти - у храм святого Олександра. Саме на тій спільноті я зустрів майбутню дружину. Пам'ятаю, колись сказав своєму другу: "Якщо колись буду вінчатися - то ЛИШЕ на ній!" Бог почув мою молитву! Ми десять років у шлюбі, досі відкриті на життя. Вона дуже ревно відноситься до таких речей, і я за це дякую Господу!
Ми пережили низку потрясінь: лікарі неодноразово погано приймали пологи у моєї дружини, через це, вона не може носити у лоні плід більше 7 місяців. Після всього цього, по-людськи, можна було б зійти з рейок. Але завдяки спільноті - ми це пережили...Переживаємо і хворобу 5-річної доньки - у неї гідроцефалія головного мозгу по вині лікарів, вона погано бачить і чує. Але і через це можемо бачити Бога і Його певну волю.
Коли ми все краще пізнаємо Христа, коли ми все вірніше слідуємо за Ним і зі все більшою любов’ю приймаємо Його у Святому Причасті, тоді ми поступово перетворюємося на Нього. Але кому ж більше знати про закони такого внутрішнього перетворення і зростання Христа в нас, як не Матері, яка на собі пізнала істинність слів Предтечі: «Йому треба рости, а мені маліти»?
У хрещенні ми вперше визнали Христа. Урочистою обітницею ми посвятили себе на служіння Йому. Але як легко ми переступаємо через ці священні зобов’язання! А ми ж таки є безроздільною власністю Христа. Тож підтвердимо цю тотальну залежність, свідомо здійснюючи свою посвяту Ісусові через Марію. Тоді наша Небесна Мати допоможе нам вірніше виконувати свою хрестильну обітницю в майбутньому.
Щоби виявити Христові нашу взаємну любов, спочатку ми повинні намагатися якнайкраще Його пізнати. Це відбувається через читання з вірою Святого Письма і роздуми з любов’ю. І в цьому Марія є для нас взірцем, як сказано про Неї: «Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця» (Лк 2,19).
Перед своєю смертю Ісус Христос дав нам два великі подарунки: своє Тіло і свою Кров у Пресвятому Таїнстві Євхаристії, а також свою Матір. У Святому Причасті ми приймаємо Тіло, яке Ісус отримав від Марії. Тому не може бути жодного протиставлення справжньої любові до Марії і літургійно-євхаристійної побожності.
Христос прийшов, щоби віддати своє життя як викуп за всіх. Своєю кривавою смертю на Хресті Він вирвав нас із жорстокого рабства сатани і відкрив нам ворота раю. Нехай Страждальна Мати, яка під Хрестом спостерігала за жертвою свого Сина, ніколи не дає нам забути, якою дорогою ціною ми викуплені.