Різдво Христове

Різдво Ісуса Христа за описом святого євангеліста Луки розпочинається словами «за часів правління кесаря Августа». Бог приходить в історії, Передвічний Господь з’являється в часі. Момент Його появи на землі можна документально зафіксувати, так само в житті кожного християнина є момент істини: навернення. Спаситель народжується в Ізраїлі, в Юдеї. На той час це була одна з окраїн великої Римської імперії. Чому Бог не розпорядився, щоби Ісус народився в центрі – в Римі, в сім’ї аристократа? Дійсно, Бог дивиться не так, як людина… Тому не дивуйтеся, якщо паростки віри з’являються у вашому серці. Навіть, якщо ви не вважаєте себе мудрим, сильним, розумним і достойним. Бог вибирає окраїну, а не центр. Бог вибирає простих.
 Чому Господь, який винятково любить Діву Марію, її чоловіка Йосипа і врешті решт свого Сина – Ісуса Христа, дозволяє на такі складні, незручні, некомфортні умови. Жінка, на останньому місяці вагітності долає сто кілометрів на осляті, трясучись по гористих дорогах Юдеї, народжує свого Сина не в заїзді, а в стайні, кладе свого Сина в ясла вола чи осла. Часто нас супроводжують труднощі, і ми звертаємось до Бога зі словами: «Ти мене не любиш. Чому таке допустив?» Але підносячи обличчя до Неба з бажання промовити таке молитовне звернення, можна згадати Діву Марію, Йосипа та Ісуса.
 В Біблії немає зайвих і випадкових слів. Все в Біблії щось означає. Чому Ісус народжується в місті Вифлеєм, в Юдеї, а не в Назареті, в Галілеї? Чому Господь згадує, що це місто Давида? Етимологія слова Вифлеєм  («Бет Лехем») веде нас до перекладу – «дім хліба». Пам’ятаємо, що в Писанні слово «хліб» використовується в символічному значенні – Боже Слово. Ісус про себе говорить, що Він є хліб, який зійшов з небес. Ісус народжується в «місті хліба», в середовищі Слова. Ісус не може народитися в сім’ї, де не читається Боже Слово регулярно і вдумливо. Тобто, можете залишатися при думці, що Ісус живе «у вашому серці», але якщо ви не читаєте Боже Слово, то це ілюзія. Ісуса немає там, де немає Божого Слова.
 В пророцтвах Старого Завіту, в книзі пророка Міхея говориться, що Спаситель з’явиться у Віфлеємі. А що змусило Йосипа та Марію піти у Вифлеєм? – Наказ Августа. Тобто Господь для сповнення Своєї обітниці використовує накази язичницького імператора. Так само в моєму житті Бог може використовувати різні обставини, які видаються мені аж так далекими від чогось насправді Божого. Уявіть собі, що Господь може використовувати накази вашого керівника, навіть якщо він є невіруючим, навіть, якщо ці накази є нестерпними.
 В описі Євангелія від Матея і від Луки ми можемо натрапити на описи родоводу Ісуса Христа. Початківці в читанні Писання можуть делікатно оминати ці рядки, вважаючи їх сухими, нудними і непотрібними. Я маю на увазі родовід Христа. Але чому Бог про це говорить на початку Євангелія? Для юдейської традиції  розказати про свій родовід, це ніби поділитися найглибшим у своєму житті, оскільки євреї ототожнювали себе зі своїм родом. Відповідно, якщо ми читаємо родовід нашого Господа на самому початку Євангелія, це свідчить, що Він є щирим з нами від самого початку. Він відкриває перед нами усе. Не вірите? В описі видатних пращурів Ісуса ми можемо знайти і Рагав, яка була повією, там і вбивця Давид, і брехун Яків, і боягуз Авраам, який залишав свою жінку іншим чоловікам, щоби врятувати себе, і зґвалтована Версавія, і спокушений Вооз, і спокусниця Рут… Кого там, в родоводі тільки немає. Ісус відкриває все перед тобою, тому не бійся і ти відкрити перед Ним своє серце.