Того часу Ісус сказав своїм учням: “Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої? І коли станеться, що знайде її, воістину кажу вам, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали. Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих”.
Того часу посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім’я якому Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою».
Того часу, як Ісус проходив, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: “Помилуй нас, Сину Давидів!” Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: “Чи ви вірите, що Я можу це зробити?” Вони відповіли Йому: “Так, Господи!” Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!” І відкрилися їхні очі. Ісус суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не довідався!” Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
Того часу Ісус прийшов до Галілейського моря і, піднявшись на гору, сів там. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
Того часу Ісус, споглядаючи, побачив тих, які кидали свої багаті дари до скарбниці. Помітив і одну убогу вдову, яка вкидала туди дві лепти, і сказав: «По правді кажу вам, що ця бідна вдова більше від усіх кинула, бо всі ці зі свого достатку кидали в дар, а вона зі своєї нужденності вкинула увесь свій прожиток, який мала».