Роль тіла у духовному житті

Через прийняття людської природи Бог упокорився і об'явився у тілі в світі. Те, що Бог стає людиною є великою таємницею. Ким є людина? "Людина - це з'єднання безсмертної душі і смертного тіла", - цитує катехит великого мислителя і теолога Фому Аквінського, який сприймав тіло як спосіб вираження духу у матеріальному світі. Це показує значимість ролі тіла в історії спасіння. За практиками чернечого життя, аскетика змістилася на духовну сферу: тіло має підкорятися духові. "Молися і працюй", - бенедиктинський вислів, на прикладі якого пізнаємо, що половину нашого часу має бути віддано духовній сфері, інша половина - матеріальній. Теологи другої половини XXст. змінили концепцію поняття духа і тіла. Коли діє воля, діє дух. Ми не є незалежні від нашого тіла. Те, що ми робимо назовні, впливає на наш дух. Тіло має свою гідність, але воно не є джерелом життя, воно служить духу. Коли людина пуста у серці, її тіло перетворюється на знаряддя зла. По нашій поставі і позі тіла під час молитви можна пізнати, який стан духа ми маємо. Заради духовної сфери богопосвячені особи відмовляються від життя тіла і благ світу, обираючи целібат, священницьке або монаше життя. Така людина стає для світу есхатологічним знаком, що показує існування за межами світу і любов до кожного. "І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре." (Бут. 1:31а) Святе Писмо нагадує нам, що Бог сотворив нас цілісно, і усе в нас "дуже добре". Маємо вчитися  керувати тілом, дбаючи, насамперед, про стан духа, щоб через Ісуса Христа осягнути після життя на землі Воскресіння усім тілом і душею.