Того часу посланий був ангел Гавриїл від Бога в місто у Галілеї, ім’я якому Назарет, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви – Марія. І, увійшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою». Вона стривожилася на це слово і роздумувала, що ж це за привітання таке.
І сказав їй ангел: «Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і назвеш Його Ім’ям – Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, Його батька, і царюватиме над домом Якова навіки, і Його царству не буде кінця!»
А Марія сказала до ангела: «Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?»
У відповідь ангел сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе отінить; тому й Святе, котре народиться, буде назване Сином Божим. Ось і Єлизавета, твоя родичка, і та зачала сина у своїй старості, і це вже шостий місяць тій, кого звуть неплідною, тому що жодне слово не є у Бога безсилим!»
А Марія сказала: «Ось я – слугиня Господня, нехай буде мені за словом твоїм!»
Народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її виставити на сором, вирішив таємно віддалити її.
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.
Сталося в іншу суботу, коли увійшов Ісус до синагоги й навчав, був там чоловік, права рука якого була всохлою. Книжники й фарисеї стежили за Ним, чи зцілятиме в суботу, аби знайти звинувачення проти Нього.
Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють».
Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже слово, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна.