Катехиза сестри Христини Кароль присвячена роману Оноре де Бальзака "Шагренева шкіра", який поєднує риси реалізму і фантастики та приніс перший гучний успіх автору.
Роман Оноре де Бальзака "Шагренава шкіра" - містично-філосфський твір з фантастичним виміром, який здатен дуже глибоко зачепити головні питання людського існування, віри, бажань і сенсу життя.
Слово "chagrin" з французької мови має два значення: шкіра віслюка та смуток.
Головним героєм роману є Рафаель де Валентен, якого автор показує у двох аспектах: до того, коли він отримує шагреневу шкіру і опісля. Так читач має змогу побачити два різних Рафаелі між якими лежить прірва.
Роман ділиться на три великі частини, перша з яких називається Талісман. На початку Бальзак описує юнака Рафаеля де Валентена, який програє останні гроші в казино та вирішує покінчити життя самогубством, кинувшись у Сену. Блукаючи Парижем молодик зайшов у антикварну крамницю, де розговорився з власником. Зрештою, Рафаель укладає угоду з старим антикваром та отримує дивовижний талісман - шматок шагреневої шкіри, розміром із лисячу шкурку, на звороті якої було попередження, що ціною виконання бажань є життя її власника.
Не дуже довіряючи запевненням антиквара, Рафаель все ж загадує перше бажання, яке одразу збувається, а шагренева шкіра зменшується.
У другій частині читач дізнається про історію життя і страждання Рафаеля до того моменту, як він отримав чарівну шкіру. Своєму другові Емілю юнак розповідає про історію свого роду, який розорився, а також історію прив'язаності до бідної дівчини Поліни та про своє нещасливе кохання до багатої і безсердечної графині Феодори.
Дві жінки: Поліна і Феодора - є антиподами. Головний герой вважає, що не може закохатися у бідну дівчину, яка його щиро любить, але уявляє, що повинен одружитись з багатою нареченою, тож вирішує закохатись у красуню Феодору, яка нехтує коханням юнака.
Третя частина має назву Агонія і розпочинається з того, що головний герой переконується у функціонуванні шагреневої шкіри. Ми бачимо Рафаеля, який отримує мільйонний статок і живе в розкішному будинку, але при цьому постійно намагається опановувати власні бажання і контролювати думки.
В італійській опері Рафаель знову зустрічається з Поліною, до якої повернувся з Індії багатий батько. Після зустрічі, молоді люди розуміють, що між ними існує щире кохання і вирішують одружитися.
З часом Поліна помічає початок смертельної хвороби Рафаеля. Бажаючи продовжити життя, юнак намагається всілякими способами розтягнути шкіру, але наука і техніка безсилі відсунути смерть. Зрештою, Рафаель де Валентен помирає на руках у Поліни.
Автор роману "Шагренева шкіри" ставить перед читачем питання: що таке бажання і скільки воно коштує?
Прекрасний юнак, який, здавалося, має все, усвідомлює, що кожне його бажання коштує певного відрізку життя.
А скільки б ми самі погодились заплатити за свої бажання, якби мали шагреневу шкіру? Які наші справжні бажання?
Сестра Христина Кароль
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.
Що таке молитва? Для чого вона потрібна? Як молитися, щоб Господь мене почув? У цій катехизі отець Йосип Щур, ЧСВВ, ігумен монастиря Святого Василія Великого Отців Василіян у м. Києві, запрошує споглянути на молитву як на вияв довіри до Бога. Священник заохочує завжди починати свою молитву з довіри, наголошуючи, що саме тоді розпочнеться подорож від довіри до самої віри.
У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?
До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».