Слухати Радіо

03:00

Меса

В ефірі

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Хресна Дорога

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

Що таке досконала радість? - відповідає святий Франциск

Створено: 2024-02-06 00:00:00
Програма: Катехиза
Брат Віктор Дешук з ордену Братів Менших Капуцинів говорить про різні виміри надприродної радості за прикладом святого Франциска.
Святий Франциск багато страждав у житті, але це не знищило його радості, бажання жити і доброти до людей.

Коли говоримо про радість святого Франциска, то спираємось на оповідання "Досконала радість" записане братом Левом зі слів святого:

Він же [тобто брат Леонард] розповів, що одного дня блаженний Франциск будучи у Святої Марії, прикликав брата Льва і сказав: «Брате Льве, пиши»! Він відказав: «Ось я готовий». «Напиши, – каже, – що це є правдива радість». Приходить посланець і голосить, що всі вчені Парижа вступили до Чину, напиши, що це не є правдива радість. Схоже всі церковні достойники з протилежної сторони Альп, архиєпископи і єпископи, так само і король Франції і король Англії. Напиши – це не є правдива радість. Коли б брати мої пішли до іновірців і навернули їх на віру, також і я маю аж таку велику ласку від Бога, що оздоровляю хворих і чиню багато чудес, кажу тобі, що в тому всьому не має правдивої радості. Але що то є правдива радість? Повертаюсь з Перуджії і прибуваю сюди пізно вночі, а скрізь болото, зимова пора і аж так морозно, що на ометах туніки застигають соплі холодного льоду і неустанно ранять ноги, що кров витікає з таких ран. І цілий заболочений серед холоду і льоду приходжу до дверей, а коли після довгого стукоту і кличу приходить брат і питає: «Ким ти є?», то я відповідаю: «Брат Франциск». А цей же мовить: «Геть; це не є відповідна пора для подорожування; не ввійдеш». І коли я знову наполягаю, скажімо, він відповість: «Геть звідси, ти є якимсь простачком і ідіотом, і чужинцем, не підходиш нам, нас є багато і ми не такі, щоб ще тебе потребувати». А я надалі стою під дверима і благаю: «На милість Божу, пригорніть мене на цю ніч». А цей так відрече: «Не зроблю того. Йди до хрестоносців і проси там». Кажу тобі, якщо збережу терпеливість і не роздратуюсь, то в цьому є правдива радість і правдива чеснота і спасіння душі.

Цей текст ілюструє, що радість, яку показує святий Франциск, є трансцендентною, такою, що походить від Бога. Він не навчився неї самостійно, вона була влита у його серце Святим Духом. Адже справжня, глибока радість - це є дар Самого Бога для кожного з нас.

Для Франциска радість - це не була дитяча, кричуща веселість, але життєрадісність, захоплення, задоволення, безтурботність. Він постійно наповнювався нею. Разом з тим, святий Франциск мав багато випробувань і часи смутку. Будучи надзвичайно смиренним, він мав мужність прийняти і полюбити себе, бути самим собою. 

Святий Франциск, після особистої зустрічі з Ісусом Христом, кардинально змінився. Він зрозумів, що Господь хоче давати нам щось прекрасне і добре. Після зустрічі з прокаженим, Франциск побачив, що виконання Божої волі приносить щастя, яке він до цього часу не відчував. 
Франциск був спонтанним і радикальним, після навернення він починає відкривати присутність Бога. Якщо раніше він шукав слави, то тепер тішиться убогістю та смиренністю.
Францисканська радість стає шаленою, бо сповнена любові до Господа. Джерелом цієї радості є Бог та Його творіння.

Часто ми приходимо в неділю на зустріч з Господом лише для того, щоб щось випросити, щоб отримати якийсь дар. Натомість для Франциска головним було зустріти Того, який його полюбив і помер за нього. Отже, об'явлення Господа, наповнювало Франциска радістю.

Брат Віктор Дешук
Чоловік у Божому задумі: Антропологія Едити Штайн | о. Віталій Козак

Чоловік у Божому задумі: Антропологія Едити Штайн | о. Віталій Козак

Запрошуємо вас до прослуховування нової катехези отця Віталія Козака, присвяченої антропології Едити Штайн. У центрі уваги — не біологічні функції чи соціальні ролі, а внутрішній образ чоловіка згідно з божественним задумом. Ця розмова допоможе жінкам краще зрозуміти своїх чоловіків, а чоловікам — віднайти свій внутрішній стержень і стати «співтворцями» у цьому світі.
2026-01-07 00:00:00
"Різдвяні свята вказують нам на те, що Бог хоче нас врятувати", - о.Микола Бєлічев

"Різдвяні свята вказують нам на те, що Бог хоче нас врятувати", - о.Микола Бєлічев

Як ми переживаємо різдвяний час між святами Богоявлення та Хрещення Господнього, для чого святкуємо ці події, і куди вони нас ведуть? Отець Микола Бєлічев, головний редактор журналу "Слово між нами", запрошує до роздумів, які допоможуть нам свідомо переживати дні свят, у яких до нас об'являється Господь.
2026-01-07 00:00:00
Джерела нашої побожності до Діви Марії

Джерела нашої побожності до Діви Марії

Про різні аспекти вшанування Діви Марії розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.
2026-01-05 00:00:00
Різдво як вихід із хаосу. "Це орієнтир життя, і кожен наш крок тепер має вагу у вічності", - о. Олександр Могильний

Різдво як вихід із хаосу. "Це орієнтир життя, і кожен наш крок тепер має вагу у вічності", - о. Олександр Могильний

Про те, як Різдво впливає на нашу віру, дізнаємося від отця Олександра Могильного - священника парафії Матері Божої Ангельської у м. Вінниці.
2026-01-02 00:00:00
Християнський погляд на час та історію

Християнський погляд на час та історію

У черговій катехезі на хвилях Радіо Марія священник Римсько-католицької Церкви о. Марек Рудзь роздумує над християнським розумінням часу й історії. Говорячи про поняття хроносу і кайросу, він запрошує побачити в часі не лише плин подій, а простір Божої дії та благословення.
2026-01-02 00:00:00