Брат Віктор Дешук з ордену Братів Менших Капуцинів говорить про різні виміри надприродної радості за прикладом святого Франциска.
Святий Франциск багато страждав у житті, але це не знищило його радості, бажання жити і доброти до людей.
Коли говоримо про радість святого Франциска, то спираємось на оповідання "Досконала радість" записане братом Левом зі слів святого:
Він же [тобто брат Леонард] розповів, що одного дня блаженний Франциск будучи у Святої Марії, прикликав брата Льва і сказав: «Брате Льве, пиши»! Він відказав: «Ось я готовий». «Напиши, – каже, – що це є правдива радість». Приходить посланець і голосить, що всі вчені Парижа вступили до Чину, напиши, що це не є правдива радість. Схоже всі церковні достойники з протилежної сторони Альп, архиєпископи і єпископи, так само і король Франції і король Англії. Напиши – це не є правдива радість. Коли б брати мої пішли до іновірців і навернули їх на віру, також і я маю аж таку велику ласку від Бога, що оздоровляю хворих і чиню багато чудес, кажу тобі, що в тому всьому не має правдивої радості. Але що то є правдива радість? Повертаюсь з Перуджії і прибуваю сюди пізно вночі, а скрізь болото, зимова пора і аж так морозно, що на ометах туніки застигають соплі холодного льоду і неустанно ранять ноги, що кров витікає з таких ран. І цілий заболочений серед холоду і льоду приходжу до дверей, а коли після довгого стукоту і кличу приходить брат і питає: «Ким ти є?», то я відповідаю: «Брат Франциск». А цей же мовить: «Геть; це не є відповідна пора для подорожування; не ввійдеш». І коли я знову наполягаю, скажімо, він відповість: «Геть звідси, ти є якимсь простачком і ідіотом, і чужинцем, не підходиш нам, нас є багато і ми не такі, щоб ще тебе потребувати». А я надалі стою під дверима і благаю: «На милість Божу, пригорніть мене на цю ніч». А цей так відрече: «Не зроблю того. Йди до хрестоносців і проси там». Кажу тобі, якщо збережу терпеливість і не роздратуюсь, то в цьому є правдива радість і правдива чеснота і спасіння душі.
Цей текст ілюструє, що радість, яку показує святий Франциск, є трансцендентною, такою, що походить від Бога. Він не навчився неї самостійно, вона була влита у його серце Святим Духом. Адже справжня, глибока радість - це є дар Самого Бога для кожного з нас.
Для Франциска радість - це не була дитяча, кричуща веселість, але життєрадісність, захоплення, задоволення, безтурботність. Він постійно наповнювався нею. Разом з тим, святий Франциск мав багато випробувань і часи смутку. Будучи надзвичайно смиренним, він мав мужність прийняти і полюбити себе, бути самим собою.
Святий Франциск, після особистої зустрічі з Ісусом Христом, кардинально змінився. Він зрозумів, що Господь хоче давати нам щось прекрасне і добре. Після зустрічі з прокаженим, Франциск побачив, що виконання Божої волі приносить щастя, яке він до цього часу не відчував.
Франциск був спонтанним і радикальним, після навернення він починає відкривати присутність Бога. Якщо раніше він шукав слави, то тепер тішиться убогістю та смиренністю.
Францисканська радість стає шаленою, бо сповнена любові до Господа. Джерелом цієї радості є Бог та Його творіння.
Часто ми приходимо в неділю на зустріч з Господом лише для того, щоб щось випросити, щоб отримати якийсь дар. Натомість для Франциска головним було зустріти Того, який його полюбив і помер за нього. Отже, об'явлення Господа, наповнювало Франциска радістю.
Брат Віктор Дешук
Монах-кармеліт отець Віталій Козак розпочинає на хвилях Радіо Марія новий цикл катехез «Людина на межі: між Богом і безоднею», у якому досліджуватиме інтелектуальний, культурний і духовний вимір людського існування. Священник запрошує слухачів до глибокого читання й осмислення, адже вже найближчі теми розглядатимуться у світлі книги Харарі «Людина розумна».
У катехезі на хвилях Радіо Марія брат Олександр Могильний, монах-капуцин, роздумує над двома глибокими таємницями, у яких проходить життя кожної людини. Це таємниця безмежної Божої любові та таємниця людського серця, яке здатне дивувати навіть себе.
Запрошуємо до роздумів разом із с. Юлією Заводовською зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниця про те, як ми можемо приступити у часі посту до служіння Богу і людям, споглядаючи на діяння Ангелів, котрі залишились вірні тому, для чого були сотворенні, виконуючи волю Божу.
Кожен з нас є грішником. Усвідомлення цієї правди дозволяє відкритись на Боже Милосердя і прощення. Отець Матеуш Годек, настоятель парафії Архангела Михаїла у м.Павлоград, директор катехитичної школи Харківсько-Запорізької дієцезії заохочує звертатися про допомогу до Тої, Яка була вбережена Богом від гріха та заступається за нас, випрошуючи благодаті у Господа для боротьби з гріхом, щоб кожен міг осягнути Небо як Вона.
У межах великого циклу катехез святого Івана Павла ІІ про тіло отець Олександр Кушта роздумує над біблійним баченням людини та подружньої любові. Священник наголошує, що людське тіло відкриває особистість і покликане бути свідком дару любові, а не рабом інстинктів.