Того часу Ісус з учнями прийшли до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: «Щось бачиш?» Підвівши погляд, той каже: «Бачу людей… бачу, ходять, мов дерева». Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, видужав і бачив усе виразно. І Він відіслав його додому, кажучи: «До села не заходь».
Того часу вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ісусом, вимагаючи від Нього знамення з неба, випробовуючи Його. Зітхнувши своїм духом, Він каже: «Чому оцей рід знамення шукає? Воістину кажу вам, що не буде дано цьому родові знамення!» Залишивши їх, Він сів знову в човен і вирушив на другий бік.
Того часу Ісус, покликавши знову людей, казав їм: «Послухайте Мене всі та зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і могло зробити б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те робить людину нечистою». І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?