Того часу, увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, — він був начальником митників і був багатий, — прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, бо Він там мав проходити.
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув вгору, побачив його і звернувся до нього: «Закхею, швидко злізай, бо сьогодні потрібно Мені залишитися в твоєму домі». І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи. А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: «До грішної людини зайшов у гостину!». Встав Закхей і сказав Господу: «Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо». А Ісус промовив до нього: «Сьогодні настало спасіння для цього дому, бо й він — син Авраама; адже Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло».
У програмі «Слово на кожен день»сестри Люцина та Наталія роздумують над постаттю святого Казимира та глибоким сенсом євангельського уривку про істинне служіння. Дізнайтеся, чому шлях до справжньої величі лежить через покору, відмову від «кумівства» та готовність розділити з Христом Його чашу.
3 березня у програмі «Слово на кожен день» роздумуємо над Євангелієм від Матея (23:1-12) про небезпеку духовного лицемірства. Як знайти «пустелю в місті» серед щоденної метушні, чим справжній учень Христа відрізняється від фарисея та чому шлях до справжньої величі лежить через покору та служіння.
Як навчитися не осуджувати інших, коли серце переповнюють претензії? Чому наша душа розквітає саме тоді, коли ми віддаємо, а не отримуємо? У випуску програми «Слово на кожен день» сестра Люцина роздумує над словами Євангелія від Луки про милосердя, ділиться свідченнями про силу адорації та пояснює, чому шлях до кращого світу починається з особистого навернення.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч.
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості весілля сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити».