Продовжуючи цикл програм за Євангелієм від Йоана, священник пригадав попередні катехизи та розглянув до кінця розділ 6, розповідаючи про зміст Євхаристії.
"У Книзі Вихід (24, 3-8) читаємо як
Господь уклав перший союз із своїм народом через руки Мойсея на горі Синай. Натомість, у Новому Завіті знаходимо відновлення союзу з Богом. На місці старого постало усе нове, - пояснює отець Валентин.
Наприклад, була гора Синай, а у Новому Завіті це гора Голгофа. Була жертва принесена на укріплення союзу - її місце прийняв Ісус; жертовник - замінив хрест, як вівтар, на якому Христос приніс Себе у жертву; Книга Завіту - Євангелія (дехто з теологів говорить про заповідь любові до ближнього); дванадцять стовпів - дванадцять апостолів; кров Завіту - кров Христа, Нового і Вічного Завіту.
На тайній вечері Ісус укладає Новий Завіт, де було присутніх дванадцять апостолів. Христос у Великий Четвер укладає наново завіт, а у Велику П'ятницю укріплює принесенням Себе у жертву.
У часі Євхаристії чуємо з уст священника слова Ісуса, які сказав у часі Тайної Вечері: "Беріть і пийте з неї всі: це є чаша крові Моєї Нового і Вічного Завіту". Ми розуміємо, те, що відбувалося у минулому - зараз стається у новому. Це є суть Євхаристії.
Людина, яка приходить на Літургію і приймає Святе Причастя, стає учасником нового союзу, жертви Ісуса Христа. Повноцінно взяти участь у Святій Службі неможливо без прийняття Причастя. Усе, що Ісус здобув на Хресті (виправдання, освячення) можемо отримати через повну участь у Євхаристії, тобто стаючи учасниками реальності.
На жаль, якщо хтось вважає, що у неділю треба прийти до храму і бути присутнім, то має знати, що це лише виконання обов'язку перед церквою. Справжнім учасником Літургії стає лише той, який у часі Меси приймає Причастя".