Продовжуючи цикл програм за Євангелієм від Йоана, священник пригадав попередні катехизи та розглянув до кінця розділ 6, розповідаючи про зміст Євхаристії.
"У Книзі Вихід (24, 3-8) читаємо як
Господь уклав перший союз із своїм народом через руки Мойсея на горі Синай. Натомість, у Новому Завіті знаходимо відновлення союзу з Богом. На місці старого постало усе нове, - пояснює отець Валентин.
Наприклад, була гора Синай, а у Новому Завіті це гора Голгофа. Була жертва принесена на укріплення союзу - її місце прийняв Ісус; жертовник - замінив хрест, як вівтар, на якому Христос приніс Себе у жертву; Книга Завіту - Євангелія (дехто з теологів говорить про заповідь любові до ближнього); дванадцять стовпів - дванадцять апостолів; кров Завіту - кров Христа, Нового і Вічного Завіту.
На тайній вечері Ісус укладає Новий Завіт, де було присутніх дванадцять апостолів. Христос у Великий Четвер укладає наново завіт, а у Велику П'ятницю укріплює принесенням Себе у жертву.
У часі Євхаристії чуємо з уст священника слова Ісуса, які сказав у часі Тайної Вечері: "Беріть і пийте з неї всі: це є чаша крові Моєї Нового і Вічного Завіту". Ми розуміємо, те, що відбувалося у минулому - зараз стається у новому. Це є суть Євхаристії.
Людина, яка приходить на Літургію і приймає Святе Причастя, стає учасником нового союзу, жертви Ісуса Христа. Повноцінно взяти участь у Святій Службі неможливо без прийняття Причастя. Усе, що Ісус здобув на Хресті (виправдання, освячення) можемо отримати через повну участь у Євхаристії, тобто стаючи учасниками реальності.
На жаль, якщо хтось вважає, що у неділю треба прийти до храму і бути присутнім, то має знати, що це лише виконання обов'язку перед церквою. Справжнім учасником Літургії стає лише той, який у часі Меси приймає Причастя".
Священник УГКЦ о. Іван Держило говорить про Божі заповіді, пропонуючи сприймати Декалог не як суворі заборони, а як Божі обіцянки та вияв батьківської любові, що трансформують серце вірянина.
О.Роман Казьмєрчак разом із багатодітним батьком Володимиром Блажеєвим аналізують послання св. Йоана Павла II до сімей, підкреслюючи роль сім'ї як «домашньої церкви». Гість програми ділиться зворушливим особистим свідченням про подолання кризи, виховання чотирнадцяти дітей та силу молитви у часи важких випробувань.
У катехезі отець Віталій Храбатин продовжив аналіз книги Гілберта Кейта Честертона «Ортодоксія», зосередившись на темах матеріалізму, свободи та відповідальності людини. Священник пояснив, чому, за Честертоном, війни є наслідком людського вибору, а не Божої волі, та як втрата віри в Бога спонукає людину шукати інші об’єкти поклоніння.
“Християнське життя — це постійна боротьба, але її головною метою є не лише перемога над недоліками, а збереження миру в серці за будь-яких обставин”, - говорить брат-капуцин Віктор Дешук. Катехизою про мир в серці розпочинаємо цикл духовних наук на тему “Шукай мир і прямуй до нього”.
У ранковій катехезі отець Андрій Немченко розмірковував про сутність молитви та її значення в житті християнина. Священник пояснив, чому молитва є Божим даром, як вона допомагає переживати труднощі, дякувати за отримані благодаті та підтримувати живий зв’язок із Господом.