Стартує "Абетка католика" Костянтина Морозова

Тема віри тісно пов'язана з темою страждань людини. Коли світ заповнюють страждання, виникає питання: "А де Бог?" Важко побачити Бога в смерті близької особи, в стражданні беззахисних, у війнах і кривавому терорі. ХХ століття було полігоном для світових війн, масових революцій, кривавих режимів, тоталітаризму різної масті, голодоморів, голокостів, канцтаборів тощо. Тому в серце близького контакту, довіри до Бога завдана глибока рана. Ця рана постійно болить, роз'ятрюється від нових спазмів ненависті та спричиняє відчайдушні зойки: Бога немає. Фрідріх Ніцше вже неактуальний зі своєю "сенсансією": "Бог помер". Якщо Він помер, то мусів би існувати, жити. Але ж ні, сучасна цивілізація близька до визнання, що Його просто немає, тобто не було і не буде.
Вже після Другої світової війни склалася тенденція в західних країнах будувати лікарні за межею міста. Подалі від очей здорових ховали страждання, щоби ніхто, не дай Боже, не побачив. Так, ніби не хотіли завдавати болю незгасимій пам'яті. В умовах сепарації від Бога індустрія розваг великих міст давала людині допінг: "Ти не самотній". Замість любови - секс, замість радості - розваги, замість справжнього змісту життя - екстрим. В ХХІ століття людство виходить з самими лише замінниками, допінгами, але без Бога... Так принаймні здається. А Господь поруч. Досить лише відкрити очі віри.