"Людина має розуміти і зробити вибір, що робити далі. Коли наближається смерть, - ані розум, ані тіло не рятує. Спільнота Коринтян Святого Павла була спільнотою простих портових людей. Все зупиниться - залишиться тільки любов." - говорить отець Олександр Могильний.
"Євангеліст Лука навернувся завдяки Святому Павлу. Одне з яскравих і промовистих є Євангеліє від язичника в минулому і лікаря Луки, де він представляє нам правдиве обличчя Бога Отця як лікаря, котрий прийшов до середовища, де панує смерть, пітьма. А пітьма - це завжди символ безнадії, щоб проголошувати нам добру новину." - каже отець Олександр Могильний.Сьогодні нам може здаватися, що йде найгірший час, але для історії спасіння це є черговий час, час боротьби за людину, де людина має знов зрозуміти і вибрати куди іти, що робити далі. Старий Заповіт говорить про те, що Бог втрутився в історію життя - в події й факти. Наслідком цього бачимо перемогу. Найміцніше було останнє Слово Бога - це Ісус Христос.Відсутність свободи - це приховання мислення. Сьогодні приходить час стати в правді, бо диявол є батьком брехні. Ми вже є плодами війни. Диявол показує, що ми обираємо і які маємо наслідки. Шукаючи компроміс зі злом можна перестати боротися, перестати вірити в правду, а правда є Бог. Апостол Павло став апостолом народів, який пройшовся усією Європою. Він побачив, як людина сучасна живе поряд зі злом і не бачить сенсу життя - не бачить Бога. Сьогодні величезна частина молодих людей втекла з країни. Де є сила? Де є мудрість? Коли наближається смерть, - ані розум, ані тіло не рятує. Спільнота Коринтян Святого Павла була спільнотою простих портових людей. Павло проголошує Розіп'ятого Христа як шлях спасіння. Павло показує, що за кризою любові іде криза людяності. Гріх - це вибір, стиль життя.
Сутністю християнства не є віра в Бога як такого заради ідеї, але сутністю є повірити в Бога, який входить в історію.
Що зробив Ісус Христос для нас, та як він тяжко терпів? До роздумів над страстями Господніми за Євангелієм від Йоана запрошує о.Вадим Варфоломеєв зі Згромадження Отців Пасіоністів, священник Кам’янець-Подільської дієцезії.
У цей особливий день — Великий четвер — ми згадуємо встановлення двох найважливіших таїнств: Священства та Євхаристії. Чому церква називає священника «Alter Christus» (другим Христом)? Який глибокий сенс прихований у жесті обмивання ніг, і чому навіть апостол Петро спочатку не міг цього збагнути?
У четвертій катехезі циклу про людину отець Віталій Козак говорить про головні виклики людини, яка прагне перевершити саму себе, і застерігає від небезпеки втрати гідності. «Проблема не в технології, проблема в серці того, хто її використовує», — наголошує монах-кармеліт, підводячи до глибшого питання про справжню природу людини.
У Гетсиманському саду Ісус запрошує учнів до молитви, але вони невитривало засинають. Знеохочення допомагає піддатися спокусам, що чинить гріх та має наслідки: зрада, відречення, не перемога. Про приклад у молитві, який дає нам сам Ісус Христос розповідає отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Облатів Непорочної Діви Марії.
Отець Михайло Станчишин розкриває, як справжня зустріч з Ісусом звільняє людину від страху і народжує зрілу надію. У світі, де бракує надії, Христос не ховається, а приходить, щоб бути близько і навчити шукати Його в реальності щоденного життя.