"Людина має розуміти і зробити вибір, що робити далі. Коли наближається смерть, - ані розум, ані тіло не рятує. Спільнота Коринтян Святого Павла була спільнотою простих портових людей. Все зупиниться - залишиться тільки любов." - говорить отець Олександр Могильний.
"Євангеліст Лука навернувся завдяки Святому Павлу. Одне з яскравих і промовистих є Євангеліє від язичника в минулому і лікаря Луки, де він представляє нам правдиве обличчя Бога Отця як лікаря, котрий прийшов до середовища, де панує смерть, пітьма. А пітьма - це завжди символ безнадії, щоб проголошувати нам добру новину." - каже отець Олександр Могильний.Сьогодні нам може здаватися, що йде найгірший час, але для історії спасіння це є черговий час, час боротьби за людину, де людина має знов зрозуміти і вибрати куди іти, що робити далі. Старий Заповіт говорить про те, що Бог втрутився в історію життя - в події й факти. Наслідком цього бачимо перемогу. Найміцніше було останнє Слово Бога - це Ісус Христос.Відсутність свободи - це приховання мислення. Сьогодні приходить час стати в правді, бо диявол є батьком брехні. Ми вже є плодами війни. Диявол показує, що ми обираємо і які маємо наслідки. Шукаючи компроміс зі злом можна перестати боротися, перестати вірити в правду, а правда є Бог. Апостол Павло став апостолом народів, який пройшовся усією Європою. Він побачив, як людина сучасна живе поряд зі злом і не бачить сенсу життя - не бачить Бога. Сьогодні величезна частина молодих людей втекла з країни. Де є сила? Де є мудрість? Коли наближається смерть, - ані розум, ані тіло не рятує. Спільнота Коринтян Святого Павла була спільнотою простих портових людей. Павло проголошує Розіп'ятого Христа як шлях спасіння. Павло показує, що за кризою любові іде криза людяності. Гріх - це вибір, стиль життя.
Сутністю християнства не є віра в Бога як такого заради ідеї, але сутністю є повірити в Бога, який входить в історію.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.