"Людина має розуміти і зробити вибір, що робити далі. Коли наближається смерть, - ані розум, ані тіло не рятує. Спільнота Коринтян Святого Павла була спільнотою простих портових людей. Все зупиниться - залишиться тільки любов." - говорить отець Олександр Могильний.
"Євангеліст Лука навернувся завдяки Святому Павлу. Одне з яскравих і промовистих є Євангеліє від язичника в минулому і лікаря Луки, де він представляє нам правдиве обличчя Бога Отця як лікаря, котрий прийшов до середовища, де панує смерть, пітьма. А пітьма - це завжди символ безнадії, щоб проголошувати нам добру новину." - каже отець Олександр Могильний.Сьогодні нам може здаватися, що йде найгірший час, але для історії спасіння це є черговий час, час боротьби за людину, де людина має знов зрозуміти і вибрати куди іти, що робити далі. Старий Заповіт говорить про те, що Бог втрутився в історію життя - в події й факти. Наслідком цього бачимо перемогу. Найміцніше було останнє Слово Бога - це Ісус Христос.Відсутність свободи - це приховання мислення. Сьогодні приходить час стати в правді, бо диявол є батьком брехні. Ми вже є плодами війни. Диявол показує, що ми обираємо і які маємо наслідки. Шукаючи компроміс зі злом можна перестати боротися, перестати вірити в правду, а правда є Бог. Апостол Павло став апостолом народів, який пройшовся усією Європою. Він побачив, як людина сучасна живе поряд зі злом і не бачить сенсу життя - не бачить Бога. Сьогодні величезна частина молодих людей втекла з країни. Де є сила? Де є мудрість? Коли наближається смерть, - ані розум, ані тіло не рятує. Спільнота Коринтян Святого Павла була спільнотою простих портових людей. Павло проголошує Розіп'ятого Христа як шлях спасіння. Павло показує, що за кризою любові іде криза людяності. Гріх - це вибір, стиль життя.
Сутністю християнства не є віра в Бога як такого заради ідеї, але сутністю є повірити в Бога, який входить в історію.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.