"Марія мала заховану єдність з Богом Отцем, яку будувала через Святого Духа, - отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», у продовження циклу катехиз про сопричастя святих, виголошує науку про найважливішу особу серед святих, про яку в Літанії чуємо як Пресвятая Діва Марія - Царице усіх святих. Священник наголошує, - Своєю любов'ю Вона з'єднує всіх членів Церкви неба і землі".
Ми маємо великий дар від Бога - визнаних Церквою святих, які є нашими посердениками до Неба і можуть допомагати нам на землі. Найважливішою особою серед святих є Пресвятая Діва Марія, яка оголошена Церквою Царицею всіх святих, ангелів, патріархів, Неба і землі. Вона є перша після Ісуса Христа в Небі, хто заступається за нас перед Богом. Марія як Матір Ісуса Христа і наша Мати, є тою, яка завжди вислуховує, і допомогає нам переживати близькість з Господом.
У збудуванні Церкви Діва Марія має особливе значення, яке пов'язане із вірою в Духа Святого. Згідно з документом II Ватиканського Собору, Марію визнають і вшановують як справжню Матір Бога і Відкупителя, а також Матір членів Ісуса Христа, голови Церкви, бо сприяла народженню їх. Материнство Марії розповсюдживалось на усю Церкву під хрестом, коли Ісус сказав: «Жінко, ось син твій.» А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе." (Йн.19:26б-27) Ісус Христос на хресті передав особливу роль своїй Матері. Марія була з'єднана з Ісусом любов'ю, яку вона переживала під хрестом разом з Христом. Церква народжується збоку Ісуса, коли кров і вода виходять на хресті.
Марія духовно народжує до нового життя через Хрещення в Ісуса Христа як переможця над усім, що нас обмежує та провокує до впливу діянь диявола. Діва Марія впроваджує нас до нової природи свого Сина, яка перемінює життя кожного у світі. Через прийняття волі Сина у мовчанні, Марія стає Матір'ю усіх учнів Ісуса Христа та усього людства, щоб допомогати в спілкуванні з Богом. Церква - місце зустрічі, де Таїнства сприяють близькості з Господом і розвивають нас, щоб бути знаком Божої присутності у світі, Марія - Матір усієї Церкви.
У єдності зі своїм Сином, що починається від Благовіщення, Бог показує шлях, який хоче чинити у дійсності, щоб ми пізнавали Бога між нами - бути спільним із Ним у думках, бажаннях, надихаючи нас чинити добро із прагненням у безсумнівний спосіб бути членами Церкви, яка несе Спасителя Світу, через Пресвятую Діву Марію, яка є Матір'ю. Єдність з Отцем Марія мала заховану, будуючи її через Святого Духа. Діва Марія, прийнявши дар Ісуса не бути грішною, першою досвідчує Внебовзяття. Через свій послух, віру, надію і гаряу любов співпрацювала із Спасителем, щоб душам було повернене надприроднє життя.
Об'явлення Пресвятої Діви Марії у різних місцях - це служіння для світу, у терпеливий спосіб вона похиляється над людською недолею і благає людину задля переміни серця, яке виражається у молитві.
Як Бог діє через наші поразки? Як розпізнати своє покликання? І як спільнота може допомогти почути Божий голос? У щирому свідченні в ефірі «Радіо Марія» отець Юрій Голотюк розповідає про свій шлях до священства: про роки, коли Бог був для нього лише «традицією», про глибоку депресію після особистих і професійних невдач та про молитву матері, яка не переставала за нього просити. Історія про те, як Бог може провести людину навіть через найтемніші періоди — до нового життя, служіння і справжнього покликання.
Як подолати страх перед майбутніми труднощами через довіру до Бога? Що таке Боже Провидіння і як воно діє в житті? Чому надмірний контроль над життям позбавляє нас внутрішнього спокою? Про це у програмі “Катехиза” розмірковує отець-капуцин Віктор Дешук.
Провінційна настоятелька Згромадження Сестер Служниць Святого Духа в Україні с.Марта Пшивара розбирає 41 та 42 псалми як молитву душі, яка переживає велику тугу за Богом. Саме ці псалми можуть стати в нагоді тим, хто проходить через випробування - темну ніч віри.
"Настрашніше не те, що забрали свободу тіла, а найстрашніше добровільно погодитися забути те, ким була людина", - монах-кармеліт отець Віталій Козак запрошує у цій катехизі, продовжуючи цикл "Людина на межі між Богом і безоднею", зробити аналіз літератури таких авторів як Маргарет Етвуд, Джордж Оурелл, Віктор Франкл, Олдос Гакслі, які піднімають тему особи, страху, систему жорстокості світу і пошуку свободи.
Справжня відбудова України після війни має починатися не з відновлення інфраструктури, а з відновлення людського серця, де центром усього має бути Христос. Без Бога людина неминуче руйнує себе та навколишній світ, тому важливо переосмислити фундаментальні цінності та будувати життя на «камені» віри, а не на хиткому піску матеріальних благ. Цей шлях передбачає зцілення стосунків через прощення, повернення людської гідності як образу Божого та щоденне перетворення через молитву і Євхаристію. Лише так можна побудувати країну, яка буде не просто заможною, а насамперед людяною та Божою.