"Той, хто помер - живе, а ми, живі - помираємо"- отець Матеуш Адамскі про смерть

Для християнина смерть- це перехід до нового справжнього життя. Катехит наголошує, що в епоху, коли люди шукають спосіб жити вічно тут на землі, ми покликані бути відображенням Сина Божого на цій землі. Святі - ті, хто не боїться смерті, бо перемогли її.
Отець ділиться власним досвідом пережиття початку війни, коли зрозумів, що смерть нас оточує. У той самий час отець Матеуш знав, що як настоятель парафії, покликаний залишатись разом зі своїми парафіянами і почав просити у Бога дар Духа Святого, дар мужності.
Ми, люди, які вважаємо себе віруючими, не віримо у життя вічне, про що свідчить наша поведінка. Коли ми стикаємось з смерттю- вона нас згіршує. Є два віддітнки смерті: фізичний- констатація факту припинення життя і духовний, символом якої є хрест. Цей хрест показує нам особу, яка вмирає. Якщо віримо в те, що жити так, як той, хто був розп'ятий на хресті і помер - це справжнє життя, тоді живемо.
У житті людини хрестом є якась дійсність, яка її убиває, а християнин - той, хто вірить у перемогу над смертю! Катехит підсумовує літургійним текстом префіції: "Життя Твоїх вірних, Господи, змінюється, але не закінчується. І коли розпадається дім земного паломництва, вони матимуть підготоване в небі вічне помешкання"