Тож взяли Ісуса. І, несучи свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, – єврейською мовою: Голгофа, де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса – посередині. Пилат же зробив напис і помістив на хресті. А було написано: “Ісус Назарянин, Цар юдеїв”. Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-латинськи і по-грецьки.
Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: “Цар юдеїв”, але: “Він сказав: Я – Цар юдеїв!” Пилат відповів: О. Що я написав, – те написав! А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хітон. Хітон був не з кусків шитий, а цільно згори тканий. Тож сказали один одному: К. Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього,кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке говорить: “Розділили Мій одяг між собою і за Мою одежину кидали жереб”. Воїни так і зробили. Останні слова А біля Ісусового хреста стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого Він любив, Ісус промовив до матері: + Жінко, ось твій син! Є. Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! Є. І від тієї години взяв її учень до себе. Смерть Ісуса Є. Після цього, знаючи, що все вже звершилося, каже Ісус, аби довершилося Писання: Прагну! Стояла повна посудина оцту. Отже, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа. Всі стають на коліна і певний час стоять мовчки. Ісусові пробивають серце Оскільки була п’ятниця, День Приготування, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. Підійшовши же до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. А той,хто бачив, засвідчив, – і правдиве його свідчення. І він знає, що каже правдиві речі, щоб і ви повірили. Бо сталося це, аби збулося Писання: “Кістка Його не буде поламана”. І знову ж, у іншому місці Писання говориться: “Будуть дивитися на Того, кого прокололи”. Покладення до гробу Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, – але таємним, із-за страху перед юдеями, – попросив Пилата, щоби забрати тіло Ісуса. І Пилат дозволив.Тож прийшов і забрав Його тіло. Прибув також і Никодим, який рані приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста мірок. Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотнами з пахощами, – згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. А на тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду – нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. Тож тут і поклали Ісуса,з огляду на юдейську п’ятницю, День Приготування, бо гробниця була близько.
Того часу, увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, — він був начальником митників і був багатий, — прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, бо Він там мав проходити.
Сталося, коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому сповістили, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давида, помилуй мене!»
В 2025 році Католицька Церква буде святкувати Ювілейний Рік. Отець Олексій Самсонов в катехезі розповідає про сенс та знаки цього святкування, а також про особливі привілеї та ласки повʼязані із особливим часом благодаті Святого Року.
Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять! Йому було б краще почепити собі довкола шиї жорновний камінь і бути вкинутим в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих.
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.