Того часу Ісус сказав своїм учням: «Уважайте: не робіть ваших вчинків праведності перед людьми, щоб вони вас бачили, інакше не будете мати нагороди від вашого Отця, який на небесах. Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди.
Воістину кажу вам: вони сповна одержують свою нагороду. Ти ж, коли даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, щоби твоя милостиня була в таємниці, – й твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі. І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Воістину кажу вам: вони сповна одержують свою нагороду. Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в таємниці, – і твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі. Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, понурі; адже вони спотворюють свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Воістину кажу вам: вони сповна одержують свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє, аби показати не людям, що постиш, але – своєму Отцеві, у таємниці; і твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі».
Того часу Ісус з учнями прийшли до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: «Щось бачиш?» Підвівши погляд, той каже: «Бачу людей… бачу, ходять, мов дерева». Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, видужав і бачив усе виразно. І Він відіслав його додому, кажучи: «До села не заходь».
Того часу вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ісусом, вимагаючи від Нього знамення з неба, випробовуючи Його. Зітхнувши своїм духом, Він каже: «Чому оцей рід знамення шукає? Воістину кажу вам, що не буде дано цьому родові знамення!» Залишивши їх, Він сів знову в човен і вирушив на другий бік.
Того часу Ісус, покликавши знову людей, казав їм: «Послухайте Мене всі та зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і могло зробити б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те робить людину нечистою». І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
Життя людини неможливо уявити абсолютно комфортним і безтурботним. Кожен із нас має досвід труднощів і страждань. Отець Олексій Самсонов, спираючись на євангельську історію про зцілення сліпонародженого чоловіка, розмірковує над сенсом наших випробувань та їхньою глибинною причиною. Чому ми стикаємося з болем і труднощами? Як їх приймати і знаходити в них вищий зміст? Відповіді на ці питання допомагають нам глибше усвідомити власний життєвий шлях і віднайти внутрішню силу для подолання труднощів.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?