У Серці Ісуса: шлях покликання українського семінариста від Закарпаття до Португалії

У цей особливий рік, присвячений Серцю Ісуса, та в місяць липень, який традиційно вшановує Його Найдорожчу Кров, Радіо Марія зібрало свою велику родину для глибокої та щирої розмови. Гостем ефіру став Сергій Барнич — українець, семінарист згромадження Священників Найсвятішого Серця Ісуса (Серцанів), який зараз проживає та навчається в Португалії.

Шлях Сергія до чернецтва розпочався в рідному селищі Королево на Закарпатті. Перший дотик Бога він відчув ще дитиною через щирість свого пароха, отця Степана, чиї міцні обійми стали для хлопця символом прийняття та любові.

Пізніше, під час навчання в медичному університеті Києва, Сергій познайомився з отцями-серцянами в Ірпені та Першотравенську (нині — Порцелянове). Саме там, за «довгою кавою» з отцем Яном Подобінським, він відчув заклик до глибшого служіння. Сергій згадує свою працю з хворими та самотніми людьми, наголошуючи, що місія ченця — бути «дріжджами» в суспільстві, розділяючи життя з тими, хто поруч.

Розмірковуючи над духовним значенням липня, Сергій пояснює, що Кров Ісуса — це символ Його повної самопожертви та смерті за нас. У той час як «тіло» символізує життя, емоції та присутність, «кров» вказує на прийняття наших страждань, обмежень і навіть війни.

На запитання про те, як «сховатися в Серці Ісуса» під час небезпек і обстрілів, семінарист радить шлях контемпляції (споглядання). Дивитися на Хрест і на ближнього з любов'ю — це і є спосіб відчути захист і мир, який дає Спаситель.

Зараз Сергій перебуває в європейському новіціяті в Португалії разом із братами з Хорватії та Бразилії. Цей міжнародний досвід став для нього свідченням того, що в сучасному роздробленому світі важливо шукати не відмінності, а єдність через Святого Духа.

5 вересня Сергій складатиме свої перші чернечі обіти (убогості, послуху та чистоти) у місті Авейру. Після цього на нього чекає навчання в Болоньї (Італія). Він закликає всіх радіослухачів до духовної підтримки та молитви за нові покликання, особливо за хлопців з України.

Сергій також поділився спостереженнями за життям українців у Португалії. Він розповів про зворушливі зустрічі з біженцями та давньою діаспорою. Для багатьох із них спільна молитва рідною мовою — це можливість «телепортуватися» додому, віднайти сили та розраду серед випробувань чужини.

Завершуючи ефір, семінарист процитував слова зі Святого Письма, що стали його девізом: «Дай мені, сину, твоє серце». Цей заклик залишається актуальним для кожного, хто шукає свій шлях у житті та прагне знайти спокій у безмежній любові Бога