В УГКЦ попередили духовенство про заборону здійснювати агітацію за кандидата, партію чи політичний блок

Цей документ містить конкретні вказівки щодо поведінки священнослужителів під час виборчих кампаній різного рівня. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Як відомо, спеціальна комісія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства вивчала випадки зловживання духовенства у виборчій парламентській кампанії 2012 року. Це спонукало владик видати окремий документ, щоб впорядкувати питання стосунку священнослужителів до суспільно-політичних процесів, зокрема в контексті виборчих перегонів. Це зроблено для того, щоб дати священнослужителям роз’яснення про місце і роль Церкви та її служителів у політичних і суспільних процесах у світлі соціальної доктрини Католицької Церкви.

Інструкція складається із двох частин: «Богословсько-канонічні принципи відносин між Церквою та державою» та «Практичні душпастирські вказівки душпастирям». У документі наголошується на тому, що духовенство не здійснює політичної діяльності, проте «як Церква, так і держава, враховуючи чітке розмежування сфер компетенції та чітко дотримуючись взаємної автономії, покликані до співпраці у запевненні загального добра». «Священнослужитель має право на власну громадянську та політичну позицію і на реалізацію свого права у голосуванні», − ідеться в документі.

За Інструкцією, священнослужителям забороняється здійснювати пряму агітацію за кандидата, партію чи політичний блок, а також згадувати ім’я особи чи назви політичної сили в такому контексті, бо це може схилити до вибору цієї особи чи партії під час виборів. Священики також не можуть розповсюджувати в храмі чи на церковному подвір’ї агітаційних матеріалів та брати участь у передвиборчих заходах.

Стосовно церковних богослужінь та молитов за справедливі вибори, то розпорядження на це священик отримує безпосередньо з боку церковної влади (Глави Церкви, єпархіального єпископа). Також священик може заохочувати людей, щоб вони виконали свій громадянський обов’язок згідно з власним сумлінням. Однак він не повинен приймати пожертви на храм, чи на якісь інші церковні цілі, чи на особисті потреби від кандидатів або політичних сил, за які потрібно привселюдно дякувати.