Які небезпеки несе в собі клерикалізм?
"Йшов 1989 чи 1990 рік. Це була осінь, вересень місяць, трішки прохолодно. Ми з моїм товаришем прибули у Львів, я ще не був душпастирем, але вже проходив формацію на Неокатехуменальній дорозі. Ми мали завдання: євангелізовувати усіх хто нам трапиться.
Ледь моросив дощик. Щойно ми вийшли з потягу, як побачили промовисте оголошення для іноземців: Всі мають зареєструватися у триденний термін! Куди йти і де шукати міліцію - ми не знали! Якось знайшли потрібний храм - катедру Успіння Пресвятої Діви Марії. Парафіяльний священник кудись поспішав і відмовився нам допомогти попросивши...прийти на наступний день. Хоча попередньо було домовлено про житло та нічліг. Це був показовий випадок клерикалізму. Сутеніло. Ми залишились на вулиці! Почали нервувати, бо з'явилась небезпека не здійснити нашу місію!
Прогулюючись ми зайшли у якийсь парк. Я тоді (1990 рік, - Авт.) ще мав звичку палити. І що цікаво, це мені тоді допомогло! Сторож побачивши, що маю цигарки, а вони на той час були в дефіциті, підійшов попросив закурити. Я поділився, ми почали говорити. Виявилось, що ми перебуваємо на території Личаківського цвинтаря. Чоловік люб'язно надав нам своє житло - сторожову хатку. Це були маленькі та скромні апартаменти у яких ми і заночували. Просто на підлозі, зате нам було тепло і затишно! Врешті, нам вдалося вчинити задумане: ми багато євангелізовували, зокрема і священникам. Важко проповідувати отцям. Вони думають, що все знають!
Один випадок особливо мені закарбувався в пам'яті. Це було в Австрійському Зальцбурзі. Ми завітали у красивий, модерний храм. Один священник почувши наші прості слова, наскільки мені дозволяли знання німецької, про Божу любов кудись побіг. Потім повернувся з дрібними купюрами і заходився вмовляти нас їх взяти, мотивуючи це тим, що він за все своє душпастирське життя ніколи не чув, що Бог його любить! Священники насправді, також, потребують таких слів!" - наголосив отець Міхал Бранкевич.
Як віднайти та зберегти внутрішній мир, коли навколо панують тривога, випробування та війна? Чому страх змін і страждань позбавляє нас спокою та як навчитися повністю довіряти Божому провидінню? У чому полягає секрет щирої «дитячої молитви» та чому необхідно навчитися помічати й цінувати дрібні щоденні радощі? У програмі «Катехиза» монах-капуцин о. Віктор Дешук відповідає на ці питання.
Яка роль щоденних виборів у фомуванні особистості? Як пам'ять та маленькі щоденні акти людяності можуть стати "тихим" спротивом системі? Як зберегти свою совість від ідеологічних маніпуляцій та навіяних системних правил?
Чому ми можемо бути присутніми на Святій Месі, але не почути того, що Господь говорить до нас? Як слухати знайомі біблійні читання, щоб вони торкалися нашого життя? Брат-капуцин Леонід Міхалець продовжує цикл катехез про духовність Євхаристії та пояснює, як переживати Літургію Слова. Разом із катехитом роздумуємо про слухання, пам’ять і готовність відповісти Богові.
Звідки в людині прагнення щастя? Що означає мати чисте серце та бути миротворцем, коли навколо триває війна? Отець Міхал Бранкевич, духовний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує роздуми про Вісім Божих Блаженств та запрошує розпізнати, де шукаємо справжнього щастя.
О.Петро Балог ОР розповідає, які титули Богородиці догматично підтверджені. Згідно з доктринальними роз'ясненнями Ватикану (зокрема Дикастерією віровчення), Марія не є співвідкупителькою, оскільки єдиним Спасителем і Відкупителем людства є Ісус Христос. Інші ж поширені у католицькій Церкві титули Марії, як наприклад "посередниця" є прийнятими.