Які небезпеки несе в собі клерикалізм?
"Йшов 1989 чи 1990 рік. Це була осінь, вересень місяць, трішки прохолодно. Ми з моїм товаришем прибули у Львів, я ще не був душпастирем, але вже проходив формацію на Неокатехуменальній дорозі. Ми мали завдання: євангелізовувати усіх хто нам трапиться.
Ледь моросив дощик. Щойно ми вийшли з потягу, як побачили промовисте оголошення для іноземців: Всі мають зареєструватися у триденний термін! Куди йти і де шукати міліцію - ми не знали! Якось знайшли потрібний храм - катедру Успіння Пресвятої Діви Марії. Парафіяльний священник кудись поспішав і відмовився нам допомогти попросивши...прийти на наступний день. Хоча попередньо було домовлено про житло та нічліг. Це був показовий випадок клерикалізму. Сутеніло. Ми залишились на вулиці! Почали нервувати, бо з'явилась небезпека не здійснити нашу місію!
Прогулюючись ми зайшли у якийсь парк. Я тоді (1990 рік, - Авт.) ще мав звичку палити. І що цікаво, це мені тоді допомогло! Сторож побачивши, що маю цигарки, а вони на той час були в дефіциті, підійшов попросив закурити. Я поділився, ми почали говорити. Виявилось, що ми перебуваємо на території Личаківського цвинтаря. Чоловік люб'язно надав нам своє житло - сторожову хатку. Це були маленькі та скромні апартаменти у яких ми і заночували. Просто на підлозі, зате нам було тепло і затишно! Врешті, нам вдалося вчинити задумане: ми багато євангелізовували, зокрема і священникам. Важко проповідувати отцям. Вони думають, що все знають!
Один випадок особливо мені закарбувався в пам'яті. Це було в Австрійському Зальцбурзі. Ми завітали у красивий, модерний храм. Один священник почувши наші прості слова, наскільки мені дозволяли знання німецької, про Божу любов кудись побіг. Потім повернувся з дрібними купюрами і заходився вмовляти нас їх взяти, мотивуючи це тим, що він за все своє душпастирське життя ніколи не чув, що Бог його любить! Священники насправді, також, потребують таких слів!" - наголосив отець Міхал Бранкевич.
До дня спомину Святого Падре Піо говоримо разом з о.Міхалом Бранкевичем про любов і зосередженність на Тілі й Крові Ісуса Христа в Євхаристії. Як ми маємо прагнути переживати Святу Літургію, та чому важливо бути присутніми під час Служби Божої фізично в храмі? Запрошуємо почути від духовного наставника Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у програмі "У ваших намірах".
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським і говорить про жадібність, гнів та смуток — духовні стани, які можуть поступово поневолювати людину. Священник пояснює, звідки вони виникають, як проявляються у нашому житті та яким чином можуть віддаляти людину від Бога.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським, зосереджуючись на акедії, марнославстві та гордині. Священник пояснює, як ці духовні стани проявляються в житті людини, а також говорить про мандруючого демона, який відволікає нас від добрих справ і поступово позбавляє Божого страху та відчуття гріха.