"Сатана багато попрацював, щоб відокремити віру. Люди щось шукають і не знаходять. Роблять те, чого в серці не бажають робити, але роблять", - про пошук Євангелія як сили, яка повертає життя, говорить в катехизі о. Роман Братковський, лідер харизматичної спільноти "Галилея", священник парафії Преображення Господнього УГКЦ, с. Преображенка Дніпропетровської області.
"Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо - сила Божа на спасіння кожному, хто вірує" (Рим 1:16). Сила, в якій ми ходимо як віруючі, як християни, як тіло Христове - це сила, яка змінює світ, відповідає на виклики сучасності, але вона недооцінена віруючими та Церквою в наш час хаосу і війни.
Ісус каже: "Прийдіть до Мене усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас" (Мт 11:28). Як практично застосувати ці слова сьогодні до сучасного світу, до українця, до того, хто в полоні чи на передовій? Отець Роман пропонує нам розглянути теорію хвилі як метод впливу на людину. У раю людина відчувала мир, спокій, любов. Ми були на хвилі з Богом і були щасливі. Гріх - це нелюбов, коли я не люблю Бога. З того часу, як ми прийняли гріх, ми перемкнулись на іншу хвилю, яка має руйнівну силу: біль, страждання, гнів, депресія, насильство, руйнація. Євангеліє - це не абстрактна картина, це не просто релігія, це не історія. Євангеліє - це сила Божа, яка може "витягнути" нас сьогодні! Коли ми говоримо, за словами стоїть звук - вібрація, яка повертає нас до того образу в раю, на який ми були сотворені Богом.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.
Людина не може перебувати в спокої й мирі, якщо її добра воля далека від Бога. Як досягти стійкого миру, який Господь хоче нам дарувати, і для чого нам дана добра воля, розповідає в катехизі за книгою Жака Філіпа брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви в м. Києві.
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
Як мати земна народжує до земного життя, так Марія — Матір Церкви — народжує до життя небесного. Отець Микола Бєлічев, головний редактор журналу «Слово між нами», вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у м. Хмельницькому, запрошує нас прийняти Діву Марію, Матір Церкви, як дар. Він пояснює історію цього служіння, що триває й донині, а також розкриває роль Марії для всього людства в задумі Бога Отця.